Головна > Статьи > Цікаві статті про мистецтво і живопис > Чому не варто боятися малювати
Уявіть хлопчика, що народився в провінційному містечку в родині скромного кравця і став шостою дитиною з семи в цій великій і небагатій родині. А ще уявіть, що з 13-ти років йому довелося допомагати батькам, і він влаштувався на фабрику порцеляни розписувати посуд для розкішних званих вечерь французької аристократії. І, нарешті, уявіть, що після виснажливого робочого дня підліток йшов не додому відпочивати і не до друзів розважатися, а на уроки живопису в вечірню школу. «Хіба цьому хлопчикові не вистачало малювання на роботі?» — запитаєте ви. Цьому — не вистачало. Тому що його звали П’єр Огюст Ренуар. І попереду на нього чекала світова слава. Ось тільки хлопчик, що стомлено плентався після роботи малювати ще і ще, тоді цього знати був не в змозі.
А як багато художників так і не пізнали слави, проте нині їх полотна коштують мільйони. Наприклад, Ван Гог, якого Френсіс Бекон описував як відчужену, зайву людину. Ким він тільки не намагався стати: працював у книжковому магазині, викладав, перекладав Біблію, був місіонером у Бельгії. А зараз картини Ван Гога, написані у характерному йому стилі, займають перші місця за своєю вартістю у світі.
А ось Поль Гоген став успішним брокером і легко міг забезпечувати свою чималу родину. Та тяга до зміни місць змусила його кинути все і поїхати займатися улюбленою справою – живописом. Він до останнього надіявся, що його ось-ось зрозуміють та визнають. Проте критики в один голос наголошували на знущанні Гогена над мистецтвом і природою. Художник закінчив своє життя у злиднях, а через три роки після його смерті була організована велика виставка з 227 робіт Гогена, на якій були придбані майже всі картини, що експонувалися.
Як багато серед нас людей, яких складно вмовити спробувати щось незвичне, знову стати учнями, розкрити нові грані своєї особистості. Які відмовки використовують ті, хто боїться, і в першу чергу — себе нового? «Це не для мене», «Ніколи в житті не малювала», «У мене немає здібностей», «Цей навик треба тренувати з дитинства, мені вже запізно». Кожен з нас або вимовляв ці фрази, або чув їх від знайомих.
Слова про відсутність здібностей чи хисту чули навіть відомі художники.
Одного разу до Сальвадора Далі прийшов журналіст, який почав доводити йому, що його мистецтво – лише наслідок того, що він не вміє малювати. Говорив він пристрасно і довго. І увесь цей час художник сидів навпроти й невимушено щось виводив ручкою в блокноті.
Коли журналіст закінчив свою промову, Далі показав йому малюнок: статуя Венери Мілоської з домальованою до неї головою самого журналіста. Поєднання було жахливе, та схожість – фотографічна: і зі скульптурою, і з обвинувачем. Усі тіні, напівтіні та інші умови академічного малюнку були майстерно витримані.
– Тепер ви переконалися, що я вмію малювати? – запитав Далі. – Тоді до побачення, шановний.
У виразі «почати з чистого аркуша» прихований глибокий сенс: недарма чистий аркуш так лякає і, разом з тим, розбурхує творців. Вони теж люди, і також іноді переймаються: а раптом цього разу не вийде, не потягну, не впораюся з вигоранням, не напишу шедевр.
Якщо замислитися, який сенс боятися того, що може принести величезне естетичне задоволення вам, а може — і всьому світові, як це сталося з Ренуаром. До речі, життя художника — найяскравіша ілюстрація аргументу, чому не варто боятися малювати. Хоча творчістю Ренуара захоплювалася безліч шанувальників і щедрих замовників, самого митця переслідували неприємності і хвороби: впавши з велосипеду, він зламав руку, захворів на ревматизм, переніс пару операцій, страждав від паралічу, виявився прикутим до інвалідного візку. Але навіть за таких умов він не здався — доглядальниця вкладала пензля між його пальцями, і паралізований Ренуар продовжував малювати, демонструючи світові: перемагає той, хто не боїться.
Відомого французького скульптора Антуана Бурделя одного разу запитали: «Творчість творчістю, та що потрібно зробити художнику, щоб прославитися?» Бурдель відповів: «Створіть шедевр, ось і все».
Дослухайтеся до цієї поради і створіть шедевр в першу чергу для себе. Адже робота, яка принесе Вам естетичне задоволення, допоможе розслабитися й розкриватиме Ваш талант з кожним доторком пензля до полотна, і буде справжнім шедевром.
Малювання — це природний спосіб самовираження, доступний кожному з дитинства. Однак із часом багато людей починають сумніватися в своїх здібностях і боятися взяти пензель або олівець. Але боятись малювати не варто, і ось чому:
Отже, не бійтеся взяти пензель, олівець чи крейду — і просто почніть творити! Малювання допомагає відкрити внутрішній світ, розвивати креативність і відчути свободу самовираження. Пам’ятайте, що кожна лінія має значення, а найголовніше — це ваш власний шлях у мистецтві.
Арт-студія «Ліхтарик» допоможе Вам у створенні цього шедевру й стане провідником на Вашому творчому шляху!
У меня синдром Стендаля сегодня. Утром ходили в Падуанский баптистерий. Смотрели фрески Менабуя. А после обеда у нас было посещение каппелы Скровеньи. Теперь я понимаю , что сделал Джотто для мира. Очень меня все это впечатлило в живую. Привет передала.
Мир прекрасен. Падуя очень понравилась:) спасибо за лекции Света!
Lily Golovchak
Ми на карті
