Відомі художники

Подзвоніть зараз і замовте

Перелік найвідоміших художників світу може вийти чималий. В кожній країні, в кожну епоху відомих художників було багато. А якщо говорити в ретроспективі та глобально, то список вийде не на одну сотню імен. Але ми сьогодні виокремимо по одному видатному майстру з найбільших мистецьких центрів Європи.

Отже, Дієго Веласкес представить Іспанію, Мікеланджело Буонарроті – Італію, Едгар Дега – Францію, Альбрехт Дюрер – Німеччину, Ян ван Ейк – Нідерланди.

Ян ван Ейк (1385/90 – 1441) – один з найвидатніших художників усіх часів, реформатор олійного живопису та автор всесвітньовідомого Гентського вівтаря. Про біографію Яна ван Ейка відомо не так вже й багато. Точна дата народження не відома. Є точні дані про його роботу в якості дипломата та ряд картин і вівтарів з його автографом. Ян ван Ейк був ледь не першим художником в Європі, хто почав підписувати свої роботи.

Найвідомішим твором Яна ван Ейка є «Гентський вівтар». Він був закінчений та освячений в 1432 році. Замовником виступив Йос Вейдт, а вівтар знаходиться в соборі Святого Бавони в Генті. Вівтар складається з 24 частин та 258 зображень людських фігур. Історія цього вівтаря абсолютно детективна.

Відомі художники

У 1566 коли в Генті спалахнуло повстання кальвіністів, вівтар був на межі знищення. Але його сховали в південній вежі собору. А доки кальвіністи шукали вівтар, щоб спалити його, один із захисників стояв біля входу на вежу, наливав пиво та підбадьорював кальвіністів. Тоді вони так і не знайшли вівтар, а згодом трохи й забули про нього.

Під час приходу Наполеона в Гент вівтарю пощастило менше. Центральну його частину було вивезено до Лувру. Однак, після реставрації Бурбонів, вівтар знов повернули в Гент.

Згодом, вікарій собору продав кілька дошок з вівтаря на чорному ринку. А згодом ці частини вівтаря опинились у власності німецького принца Вільгельма. На початку Першої світової війни німці прагнули поєднати весь вівтар у Берліні. Однак, програвши війну, були вимушені повернути все в Гент. На цьому пригоди не скінчились і в квітні 1934 року з собору Святого Бавона викрадають одну частину вівтаря, яка до цього зберігалась в Берліні. Цю дошку й досі не знайшли.

Відомі художники

Але, і на цьому пригоди вівтаря Яна ван Ейка не завершуються. Гітлер вивозить вівтар до своїх сховищ, щоб згодом виставити його як головну перлину в супермузеї у Лінці. Але йому це не судилось. Війська союзників захопили сховище та зрештою повернули вівтар додому в собор Святого Бавона в Генті.

Неймовірна слава до Яна ван Ейка прийшла років за 10 після його смерті, а його твори викликають захоплення досі.

Альбрехт Дюрер (1471 – 1528) – художник, який трансформував німецьке Середньовіччя в епоху Відродження. Дюрер лишив нам 1100 малюнків, 34 акварелі, 108 гравюр на меді, 246 гравюр на дереві, та 188 живописних картин. Скажімо чесно, велетенський творчий доробок.

Його малюнки срібним олівцем в 13 років вже все говорять про його мистецьке майбутнє. Особливої уваги заслуговує його автопортрет в 13 років, який є першим автопортретом європейського художника, що підписаний автором та дійшов до нашого часу. Цей малюнок поклав початок цілій серії автопортретів великого художника.

Він був першим з німецьких художників, хто зробив малюнок з натури оголеної фігури та підніс автопортрет до рангу самостійного жанру. Саме на автопортреті 1500 року ми і зупинимось.

Відомі художники

Тут Дюрер трактує свій образ як Христа. Симетрія, рука в жесті схожому до благословення, анфас та темне довге волосся роблять очевидним трактовку цього автопортрету, як зображення Ісуса. Світські портрети були спочатку в профіль, потім в три чверті та аж ніяк не анфас в 15 ст. Саме тому такий ракурс ще раз підкреслює релігійний контекст автопортрету.

1500 рік був роком очікування Апокаліпсису та Другого пришестя. Тому тема зображення Ісуса Христа була актуальна як ніколи.

Якість написання цього автопортрету вражає ще більше, якщо знати, що на той час дзеркала були маленькими та випуклої форми. Лише за 16 років після написання цієї картини на Мурано склодуви виготовили перше пласке дзеркало.

Дюрер мав можливість займатися тим, що йому було цікаво. Адже потреби в грошах у нього не було. Його батько організував шлюб Альбрехта з Агнесою Фрай. Її батьки були представниками родини Медічі в Німеччині. Між іншим, Агнеса приймала участь в продажі гравюр свого чоловіка.

За своє життя Дюрер здійснив кілька подорожей в Італію. В останній такій мандрівці він захворів на малярію від якої і помер на 56 році життя.

Мікеланджело Буонарроті (1475 – 1564) – скульптор, живописець, архітектор та інженер. Людина доби Відродження – саме таким був великий майстер. Протягом 88 років, які прожив Мікеланджело в Римі змінилось 13 пап, з більшістю з них він працював. Найвідоміші роботи будуть створені для Юлія ІІ та Льва Х.

Він був першим західноєвропейським митцем чия біографія була надрукована за його життя. За це ми вдячні Джорджо Вазарі. Художник походить з родини подести (мера) містечка Капрезе. Його годувальницею була дружина каменотеса. Це давало привід Мікеланджело казати, що любов до каменю він перейняв з молоком матері. Але ми сьогодні акцентуємо увагу не на його скульптурі, а на живопису.

В тринадцять років Мікеланджело потрапляє в майстерню до Гірландайо. Саме тут, проти батьківської волі, він знайомиться з різними матеріалами та техніками, досліджує творчість Джотто та вперше проявляє свій почерк та демонструє скульптурне бачення людського тіла. До нашого часу дійшла лише одна станкова робота Мікеланджело «Мадонна Доні» (близько 1507 року). Це кругла картина (тондо) написана на дошці в змішаній техніці темперного та олійного живопису. Розмір тондо вражаючий – 1,20 м. Ця робота була виконана ще до роботи в Сікстинській капелі, де видатний художник розписав плафон, а згодом і вівтарну стіну. Ймовірно на скульптурність фігур Святого сімейства вплинули античні скульптури, які художник бачив в домі Медічі.

Загальновизнано, що картина була написана з нагоди шлюбу Аньйоло Доні та Маддалени Строцці. Мадонна, Йосип та Іоан Хреститель дивляться на маленького Ісуса Христа, а от п’ять фігур на задньому плані не дивляться на нього. Припускають, що це прадавні язичники, які очікують навернення в християнство. Масивність та скульптурність усіх персонажів буде мати великий вплив на фресковий живопис в Сікстинській капелі.

Робота в капелі суттєво зіпсує здоров’я митцю, адже він працював над нею майже без допомоги. Над плафоном капели Мікеланджело працював чотири роки з певними перервами. В 1512 році відбулося урочисте відкриття Сікстинської капели з фресками Мікеланджело, а в 1536 році він повертається сюди для роботи над фрескою «Страшний суд» у вівтарній частині. Його критикували за зображення великої кількості оголених тіл, а після смерті художника цензура постановила «вдягнути» персонажів та перемалювати деякі фрагменти.

Відомі художники

Гробницю Мікеланджело у Флоренції спроектував його біограф Джорджо Вазарі. На могилі сидять три музи: Скульптура, Живопис та Архітектура. Саме ті три музи, які так щедро обдарували митця, оберігають його тепер завжди.

Дієго Веласкес (1599 – 1660) – представник золотого століття іспанського живопису, придворний живописець при дворі Габсбургів. Дієго народився в Севільї. У віці 12 років починає навчання живопису в майстерні Франсіско де Еррери Старшого, але через складний характер майстра, Веласкес переходить в іншу живописну майстерню до Франсіско Пачеко. Цей перехід став доленосним для Дієго Веласкеса не лише в професійному, але й в особистому плані. Дієго згодом одружиться на донці свого вчителя. Пачеко був скоріш видатним вчителем ніж першокласним художником. Він вмів пояснити, показати, задати потрібні питання та мав глибокі теоретичні знання. 

Живописна школа Севільї, до якої належав Веласкес під час свого навчання, була найвідомішою в Іспанії 16 ст. А популярним жанром того часу був бодегонес – побутові сцени. Така назва походить від слова «бодегон» – таверна в перекладі з іспанської. Оскільки, багато картин цього жанру зображали людей, що сидять за столом саме в таверні. В такий, здавалось би, зовсім банальний побутовий сюжет часто вкладався потаємний контекст релігійного характеру.

Яскравим прикладом такого поєднання бодегонесу з релігійним підтекстом є  картина Веласкеса «Христос в домі Марфи та Марії» (близько 1620 року).

Відомі художники

Це перше поєднання жанрів для художника. На першому плані зображені дві жінки в інтер’єрі звичайного будинку, на столі лежать часник, риба (традиційно сприймається як символ Христа), перець, яйця. Це все проста їжа, яка підкреслена світлом, що падає на неї. Прийоми роботи з світлотінню Веласкес багато в чому запозичує в творчості італійського митця Караваджо.

На другому плані Веласкес грає з нами. Згодом це стане його фірмовим прийомом. Ми не знаємо чи біблійна сцена другого плану – це картина на стіні, відображення в дзеркалі або вид з вікна.

Таку гру з глядачем Дієго Веласкес продовжує в картині «Прялі» (близько 1644 – 1648 років). Тут ми бачимо сцену з античної міфології, яку Веласкес запозичив з «Метаморфоз» Овідія. Ця книга достеменно була в бібліотеці художника.

Відомі художники

На першому плані ми бачимо пряль, які зайняті своєю роботою. Дві прялі сидять в тих же ракурсах, що й ignudi з фресок Мікеланджело в Сікстинській капелі. На другому плані Веласкес показує нам чи то гобелен, чи подію, яка розгортається на сцені (наче в театрі). Це і є давньогрецький міф про Афіну та смертну жінку Арахну, яка осмілилась посперечатися з богинею про силу таланту прялі. Олімпійські боги влаштували жінкам змагання, в якому Афіна програла. Щоб помститися, богиня мудрості та рукоділля перетворила арахну на павучиху, щоб та все життя пряла. Від імені бідолашної майстрині пішла назва одного зі страхів людини – арахнофобія – страх павуків.

Найвідоміша картина Веласкеса, що пов’язана такою грою з глядачем є «Меніни» (1656 – 1657 років).

Відомі художники

На полотні 3,18х2,76 м зображений художник за мольбертом. На перший погляд здається, що він пише інфанту Маргариту та її фрейлін. Але через хвилину стає зрозумілим, що не ці герої позують майстру. На справді йому позує король Філіп IV з королевою. Їх відображення ми бачимо в дзеркалі. Вони стоять на тому ж місці, що й ми, глядачі. Але й цим не обмежується Веласкес в грі з простором. Паралельно з дзеркалом розташовані двері, які відкриває камердинер. Таким чином, на полотні створюється ще один простір. Ось такі цікавинки лишає для нас художник в своїх картинах.

Веласкес помирає 6 серпня 1660 року, його ховають завернутим в плащ ордену Сант-Яго. А вже через тиждень біля нього поховають і його дружину.

Едгар Дега (1834 – 1917) – один з найвидатніших художників-імпресіоністів світу. Едгар народився в родині заможного банкіра й ніколи не мав потреби в грошах. Між іншим мав потребу в визнанні.

Дега найбільше писав іподромні скачки та репетиції балерин. Ці сюжети були улюбленими у художника з важким характером. Як зазначає Амбруаз Воллар – один з перших торговців картинами імпресіоністів, Дега не терпів аромат парфумів інших гостей в будинках, куди він був запрошений. А також міг зі скандалом піти зі званого вечора, якщо помічав там букети з квітами.

Відомі художники

Едгара Дега цікавив процес тренування балерин, їх важка робота, яку не помітно на сцені. Тема балету була настільки цікава художнику, що він не відмовився від неї навіть коли почав втрачати зір. Тоді він змінив полотна й фарби на глину та гіпс та почав працювати зі скульптурами. Найвідомішою скульптурою  Дега є «Маленька чотирнадцятирічна балерина».

Дега починав свій творчий шлях як послідовник Енгра, видатного художника-академіста. Він вчився в першу чергу малюнку, а колориту надавав другорядного значення. Однак, згодом зміг поєднати чіткий графічний малюнок з власним колористичним баченням. Дега вивів техніку пастелі в ранг самостійних закінчених картин, а не замальовок художника. Його серії балерин та купальниць пастеллю вражають своєю майстерністю.

Детальніше про видатних художників Ви можете дізнатися на курсі «Історії європейського мистецтва» в арт-студії «Ліхтарик». Курс доступний в офлайн та онлайн форматі. Формат онлайн побудований за принципом марафону з глибоким зануренням в історію мистецтва протягом двох тижнів. Доступний в студії і курс «Історія українського мистецтва». Він також доступний онлайн та офлайн.  Крім того, в студії є курс «Музеї світу», де Ви дізнаєтесь про найвидатніші мистецькі збірки та сплануєте свої візити до найкращих музеїв.

Залишити заявку

    Найближчі майстер - класи
    Подивитися весь календар >>
    Відгуки наших клієнтів
    Як нас знайти

    Ми на карті

    Напишіть нам