Здавалося б, що привабливого може бути в жанрі живопису, назва якого перекладається з італійської як «мертва природа»? Але історія демонструє нам настільки чудові зразки жанрових полотен, що не залишається сумнівів: кожен натюрморт — це маленький шедевр великої майстерності.
Символізм натюрморту — той самий «код вічної молодості», який ніколи не дасть цьому жанрові вийти з моди.

Ще фламандці надавали символам натюрмортів особливе значення, розробивши цілу систему, яку ніколи не втомлюєшся декодувати, розглядаючи картини. Ось лише деякі з них:
Квіти і рослини
Троянда ― символ любові, а троянда з шипами ― страждання Діви Марії. Соняшник символізує вірність, лілія ― чистоту, плющ ― вічне життя, мак ― смертний гріх і лінь, фіалки ― скромність, зів’ялі квіти ― смертність людини.
Комахи, птахи,звірі
Бджола і метелик у натюрмортах були символами надії і нагадуванням про крихкість життя. Метелик також міг означати душу і воскресіння Христа. Мурашки були і лишаються символами працьовитості, а от бабки означали диявольську натуру. Миші ― символ зіпсутості і руйнування, пташки ― людських недоліків, коти ― обману і незаконного кохання, мавпи ― хаосу, черепаха ― довголіття.
Продукти
Артишоки, спаржа і полуниця символізували райські плоди, лимони ― оманливу привабливість земних насолод, м’ясо ― багатство і спокусу, персики ― міцне здоров’я, креветки ― багатство і обжерливість, хліб ― плоть Христа, гранати ― родючість, вино і виноград ― святе причастя, гнилі плоди ― старіння. Чи не найбільше символів ховалося у яблуках ― любов, знання, мудрість, радість, спокуса, гріх і навіть смерть.
Предмети
Лютня ― символ любові, скрипка означає марність земного існування, килими ― багатство, годинник ― швидкоплинність часу, шовк ― гордість і марнославство, книги і карти ― вченість, палітра з пензликами ― живопис, лавровий вінок ― поезія, свічка ― віра в Бога, очищення, згасла свічка ― смерть, дзеркало ― правда або марнославство, зброя ― влада, ніж ― вразливість людини перед смертю, ключі ― домашнє господарство, порожня склянка ― смерть, скло ― крихкість життя, порцеляна ― чистота, пляшка ― п’янство.
Серед піонерів натюрморту вирізняється фламандська художниця XVII ст. Клара Петерс. У той час перед мисткинями стояло безліч обмежень: їм не дозволяли вивчати анатомію і писати оголену чоловічу натуру, працювати у жанрі історичного живопису. Саме тому Клара Петерс обрала натюрморт і писала виключно у цьому жанрі. Її картини вирізняються детальним зображенням форм і текстур, елегантним контрастом світла і тіні, відмінними композиціями.
Завдяки Кларі Петерс зросла популярність так званих «бенкетних» картин, тобто розкішних ансамблів з келихів, керамічного посуду, продуктів, напоїв і квітів. Майже непомітно для глядача вона вводила в картини автопортрети у вигляді віддзеркалень на поверхні келихів і глеків. Такі «селфі» знаходимо у 8 із 39 відомих нам робіт художниці. Найвідомішими її картинами є «Натюрморт із рибою, свічкою, артишоками, крабами і креветками», «Натюрморт із сиром, мигдалем і калачиками», «Натюрморт із квітами, позолоченими кубками, монетами і мушлями».
Ми на карті
