Найвідоміші картини Далі

Подзвоніть зараз і замовте

Король епатажу, свавільний каталонець, себелюб та геній. Нарцис та однолюб. Вічно закоханий в науку та переслідуваний видіннями. Цей чоловік – Сальвадор Далі. Щодо його творів – дивакуватих і майстерних – то вони відображають спосіб мислення митця. У картинах Далі завжди є складний сюжет, якого б вистачило на кілька сезонів сюрреалістичного серіалу. Вони перевернули і продовжують перевертати уявлення про мистецтво, адже оглядаючи ці полотна, ми починаємо розуміти, що мистецтво не обов’язково прекрасне.

Вже перша картина у нашій історії розкаже про нестандартне мислення Далі.

1. «Постійність пам’яті», 1931 рік

Коли Далі та Гала (Олена Дьяконова) жили в рибальській хижці у Порт Льїгаті і перетравлювали своє скрутне становище, а ще сяку-таку їжу на 20 песет (близько 1 долара), Далі все одно завзято писав. Він вірив у свій талант, а ще в нього вірила кохана жінка, тож все було не так вже й кепсько. У цей час Далі працював над пейзажем, який ви бачите на картині. Тоді на цьому пейзажі були самі лишень скелі мису Креусу, всохла олива та піщаний пляж, які було видно з вікна тої-таки рибальської хижки. Порт Льїгат був прекрасним на яву, але коли Далі відтворив його на полотні, то почав відчувати, що цьому пейзажу чогось бракує. Митець не бачив там ідеї, стрижневого образу, який би перетворив розрізнені елементи – засохлу оливу, скелі, піски й воду – на цілісний сюжет. Віднайти цей стрижень йому допоміг… камамбер. У вечір, коли Далі нарешті зрозумів, чого не вистачає на картині, він деякий час спостерігав за тим, як на столі тане і плавиться камамбер, який залишився після зустрічі з друзями. А тоді, підвівшись, він кинув погляд на недовершену картину і все побачив – на пейзажі з’явиться годинник, який буде танути й розтікатися, як ті драглі. Митець підготував палітру – і за вечір закінчив полотно. Коли Гала повернулася і побачила роботу, то запевнила Далі: «Хто побачить цю картину хоч раз, не забуде про неї ніколи».

Цікаво, що на картині ми натрапляємо ще й на автопортрет митця: голова по центру – це сам Далі. А ще в око впадають чотири годинники. Три з них символізують суб’єктивне сприйняття минулого, теперішнього і майбутнього, а один – той, що лежить на столі циферблатом униз, – символізує об’єктивний час, незалежний від нашого сприйняття. Зверніть увагу і на мурах на копусі цього останнього об’єктивного годинника. Вони часті гості на полотнах Далі, і їхня роль дуже філософська – це нагадування про тління і смерть. Спробуйте знайти їх на ще якихось полотнах, представлених у цій статті. Закладаємось, вони там будуть. А тепер поміркуймо, чому мурахи зображені саме на годиннику з об’єктивним часом?

2. «Сон, викликаний польотом бджоли навколо граната, за секунду до пробудження», 1944 рік

Неможливо заплющити очі на прекрасну фігуру натурниці, погоджуєтеся? Ця натурниця, до речі, багато значила для Далі. Це була його Гала. Вона зображена серед гранатів – символів плодючості – та з дулом гвинтівки в руці – це натяк на укус бджоли. Але крім коханої Гали, тут знаходимо і ремінісценції на інше захоплення митця – психоаналіз. Усі елементи картини разом стають алюзією на «Тлумачення снів» Зигмунда Фрейда – улюбленої праці Далі. Митець цінував психоаналітика настільки, що навіть називав своїм батьком. Тож уявіть, якою честю для Далі було познайомитися з паном Фрейдом у 1938 році!

Окрім того, придивіться уважніше до кам’яної плити, на якій нібито лежить Гала. Необроблені краї цієї брили відтворюють рельєфи того ж таки мису Креусу, де Далі відпочивав бувши дитиною, та проживав на початку своєї кар’єри. Ці скелясті виступи мали грандіозне значення для Далі. Ось як він висловлювався про них: «Я невіддільний від цього моря, цього неба, цих скель. Тут сформувалася моя найзаповітніша правда, моє коріння!»

3. «Оголена Гала, що дивиться на море, яка на відстані 18 метрів трансформується в портрет Авраама Лінкольна», 1975 рік

Завдяки назві, стає зрозуміло таке: чим далі споглядач від картини, то більше вона схожа на портрет Авраама Лінкольна. Крім того, на ній зображена вже відома нам жінка (так, це знову Гала). Але на дідька там Лінкольн?!

Саме час розповісти про ще один секрет геніальності Сальвадора Далі. Те, що він був митцем, не означало для нього, що єдина достойна діяльності сфера, це гуманітарні науки. Далі завше тримав руку на пульсі наукових відкриттів. Зокрема, коли Леон Га́рмон опублікував оцифроване фото Авраама Лінкольна в дослідженні «Розпізнавання облич», Далі миттєво інкорпорував те фото у свою картину. Що ж, пан Сальвадор полюбляв кидати собі виклики! Ось, до речі, як виглядало оригінальне фото з дослідження:

4. «Христос Святого Іоанна від Хреста», 1951 рік

Ця картина з’явилася перед очима Далі саме в час, коли він намагався поєднати іспанську релігійну містику та наукові досягнення. За словами митця, йому наснився сон, в якому він побачив цю картину як ядро атома. А згодом його осінило, і митець зрозумів: ядро атома – це Христос… Якщо ви відчуваєте, як із голови зриває дах, не соромтеся. Зупиніться і поміркуйте, що мав на увазі митець.

На додачу до цього, Далі натрапив на ескіз Розп’яття, зроблений святим Іоанном від Хреста (наводимо його нижче):

Історія створення цього ескізу така: Іоанн від Хреста в одному зі своїх видінь побачив Христа, що нависає над світом. Це видіння він і зобразив на ескізі вище. За кілька століть після цього, унікальність і краса Христа на цьому ескізі настільки вразила Далі, що він вирішив зобразити Розп’яття не через потворність страждань, а красу Бога Христа. Щонайменше, нам слід визнати новаторські погляди і нонконформізм Далі у цьому плані. До всього, колірна гама у верхній частині полотна чітко вписується у мінімалістичні тренди нашого ХХІ ст.

5. «Портрет Гали з двома реберцями ягнят, що балансують на її плечі», 1933 рік

Ця картина має цікавий ефект: якщо ви вперше наштовхнулися на неї в репродукції, вам буде здаватися, що ви маєте справу з досить великим полотном, але придивившись до цифр, які вказують істинні розміри роботи (6,80 х 8,80 см), ви зрозумієте, що помилялися…

Весь простір мініатюри буквально пронизано сонцем, від жарких дотиків якого Гала, здається, отримує насолоду. Щодо символізму реберець ягнят, дозволимо усе пояснити самому Далі: «…замість того, щоб з’їсти її (тобто Галу), я вирішив з’їсти декілька сирих шматків м’яса. І справді, відбивні стали заміною спокусливої жертви, як ягнятко для Авраама чи яблуко для Вільгельма Телля…»

Цікаво, що при написанні цієї мініатюри Далі відштовхувався не від реальної Гали, а від спільної фотографії з дружиною, де Гала вийшла набагато краще, ніж у житті (ми її, звісно, не бачили, але такі історичні дані), і де вона виглядає справжньою спокусницею-красунею. Цілком можливо, що на фото з`явилась її справжня внутрішня суть і фотограф вчасно це помітив.

6. «Метаморфози  Нарциса», 1937 рік

На думку самого Сальвадора Далі, цю картину можна вважати першим його полотном, створеним в абсолютно повній відповідності до власноруч розробленого параноїдально-критичного методу. Щоб зрозуміти картину, спершу зрозуміємо суть методу. Перш за все, основою цього методу стає культ ірраціонального пізнання. По друге, його метою є інтерпретувати параноїдальні явища людської свідомості. По-третє, для нього характерна фотографічна точність зображення кожної деталі. А необхідно це для того, щоб відтворити всю суть параноїдальної візії, яка навідується до людини.

Можливо, поштовхом до написання цієї картини була поема «Метаморфози» Овідія з ілюстраціями Пабло Пікассо. Втім, це не єдина версія. Зрештою, сам Далі був неперевершеним «нарцисом», до того ж він усвідомлював і пишався своїм нарцисизмом. А саме поняття «нарцисизм» увів у психіатрію його кумир –Зигмунд Фрейд.

Сюжет картини продиктований міфом про Нарциса, який був переказаний Овідієм. Суть метаморфози – це перетворення фігури Нарциса у велику кам’яну руку, а голови – в цибулину. Далі використовує іспанське прислів’я «цибулина в голові проросла», що означає нав’язливі ідеї або комплекси.

7. «Дівчина біля вікна» («Жіноча фігура біля вікна»), 1925 рік

Поринемо в літо 1925 року. Талановитому та красивому Сальвадору Далі всього 21 рік, його ще не вигнали з Академії витончених мистецтв у Мадриді, і він має усі шанси стати митцем класичного зразка. В цей час художник багато працює і невтомно пише свою єдину жіночу натурницю (адже Гала ще не з’явилася) – рідну сестру Анну-Марію. До появи Гали Анна-Марія була найближчою людиною для Далі, і ця любов брата до сестри, а ще захоплення її юною красою, яскраво проявилися в картині. Під час написання «Фігури біля вікна» Далі використовує звичний для нього прийом «картини в картині», який він підглянув у майстрів минулих століть – у того ж Веласкеса (детальніше про нього тут) і Вермеєра, своїх кумирів.

8. «Жираф у вогні», 1936-1937 рр.

Ця невелика за розміром картина (35 х 27 см) має потужний вплив на глядача. Воно й не дивно, якщо заглибитися в її історію. Картина була написана в роки громадянської війни в Іспанії – тої, від згадки про яку історики несхвально хитають головою і прицмокують язиком. В результаті цієї війни у 1939 році Друга Іспанська Республіка впаде під натиском диктатури Франко і дозволить фашизму закріпитися в Європі. А через кілька місяців вибухне ще й Друга Світова. З огляду на масштаби нещасть і запах крові в повітрі стає зрозуміло, чому Далі та Гала не хотіли бути у вирі воєнних і політичних подій та емігрували до США. Беручи до уваги аполітичність митця і його небажання ставати ні прихильником Франко, ні прихильником Гітлера, можливо, цей крок став його порятунком.

Створюючи картину «Жираф у вогні», дуже чутливий Далі передбачав прийдешні лиха. На передньому фоні зображена жінка-монстр, яка цікава тим, що має на своєму тілі висувні шухляди та дивні відростки. Ці відростки не здатні підтримувати себе – для цього їм потрібні милиці. Щодо шухляд, то вони символізують потаємні закапелки людської підсвідомості. А те, що вони відкриті,  – це вказівка на глибинні інстинкти, які війна звільняє в людині і про які в мирний час люди навіть не здогадуються. Небо, здається, мало б викликати спокій, але не в цій картині… Насичено-тривожний колір неба ніби застерігає, що грядуть сутінки й ніч…

9. «М’яка конструкція з вареними бобами: передчуття громадянської війни», 1936 рік

Продовжуючи тему громадянської війни, мусимо згадати і про цю картину. З першого погляду помітно, що зображений монстр мучиться в замкненому колі, намагаючись роздерти самого себе з усіх боків. Додатковий зміст тут простежується навіть у геометричній формі монстра, оскільки ця форма відтворює картографічний вигляд Іспанії. Складаємо всі підтексти докупи – і ось виявляється, що іспанці роздирають себе на шматки. Напевно, цю картину можна охрестити найпотужнішим антивоєнним маніфестом з усіх, створених митцями.

Попри такий глибокий і болючий сюжет, Далі дещо цинічно відгукувався про цю війну. Та й зрештою, перша частина назви – «м’яка конструкція з вареними бобами» – ще раз доводить своєрідність поглядів митця щодо всього на цьому світі. На його думку, війна – страшна, проте «їстівна» страва, в якій боби стають гарніром до кривавої плоті.

Погоджуватися чи ні – це особиста справа кожного. Але незалежно від нашої позиції, картина провокує на роздуми.

10.  «Галюциногенний тореадор», 1970 рік

Завершимо нашу оповідь вірою у світло.

Ця картина стала своєрідним яскравим підсумком і вершиною всієї творчості Далі. Над гігантським полотном, площа якого складає 12 квадратних метрів, Далі працював протягом 15 місяців. Тут теж є звичний для його картин елемент – образ Гали, але історія створення картини та її значення унікальні, як завше це в Далі.

Усе розпочалось із подарунку друзів – набору олівців із зображенням на коробці Венери Мілоської. А сіль у тому, що Далі угледів у рисах Венери велику подібність із обличчям свого знайомого – відомого іспанського тореадора Мануеля Родрігеса (Манолете). Він поділився своїми спостереженнями з Галою та друзями, але ті не розділили його думок. Це ані краплі не засмутило Сальвадора Далі – зрештою, геніальним художником був саме він. Для зручності Далі розділив простір полотна на 12 квадратів по 1 м2 кожен – і розпочав свою титанічну працю.  

Перед тим, як розповісти про картину, уважно роздивіться її, тому що після пояснень ви сприйматимете її абсолютно інакше.

На що ви звертаєте увагу, коли вперше оглядаєте це полотно? Напевно, на чергу з Венер Мілоських? Гаразд, із Венерою все зрозуміло. Але зараз придивіться як слід до другої справа Венери, точніше до її обличчя, і ви побачите, що воно – це очі тореадора. Груди Венери – його ніс, а нижче можна ще й розгледіти рот, підборіддя, а ще нижче – ґудзик від сорочки і зелену краватку (чи хустинку), що виділяються на фоні білої сорочки.

Тепер ця картина назавжди залишиться у вашому сприйнятті такою, і розглядати її як раніше не вийде. А над усім – урочисті арки, одна з яких не кидає тіні та оточена ангелами, що свідчить про те, що душа померлого Родрігеса скоро перебереться на небо. Взагалі, за словами Далі, образ тореадора – це велике узагальнення. Воно інкорпорує тих, кого Далі знав в житті і хто помер раніше за нього.

І як казав І. Багряний: «А над усім – сонце» – тому і підсумком творчості митця ми обрали світле й сонячне полотно. Якщо ж вам бракує світла у житті, завітайте на наші майстер-класи або подаруйте сертифікати на них своїм близьким.  

Залишити заявку

    Найближчі майстер - класи
    Подивитися весь календар >>
    Відгуки наших клієнтів
    Як нас знайти

    Ми на карті

    Напишіть нам