Вінсент Ван Гог. Портрети

Подзвоніть зараз і замовте

Один з найвідоміших нідерландських художників, Вінсент Ван Гог, народився в маленькому містечку Грот-Зюндерт 30 березня 1853 року. Дитинство Вінсента було досить похмурим. За рік до його народження батьки втратили свого первістка. Родина була релігійною. Батько майбутнього художника був пастором. Мама Вінсента мала емоційний характер, який передався і  сину.

Згодом в родині народилися ще п’ятеро діток. Але вже дорослий Вінсент підтримував теплі відносини лише з Тео Ван Гогом, який став для художника справжнім другом та завжди підтримував брата. Листування Вінсента і Тео видано багатьма мовами і дає можливість краще зрозуміти творчий шлях та емоційні переживання Вінсента.

Вибуховий характер, який передався Вінсенту від мами мав вплив і на його творчість. Вінсент міг довго розробляти якусь тему в живопису, несамовито малювати, а потім знищити свої малюнки.

В 12 років Вінсента віддали в школу-пансіон Зевенберга, а потім в школу Тілбурга. Обидва містечка були далеко від дому і Вінсент почувався самотньо. Тому в 15 років втік зі школи і повернувся додому. А вже через рік його на стажування взяв до своєї компанії Goupil&Cie його рідний дядько.

Goupil&Cie – компанія, яка активно займалась купівлею-продажем картин в Європі, а згодом і в США. Ринок арт-дилерів ріс, а разом з ним розвивалась і компанія. Спершу Вінсент отримав роботу в Гаазі, а в 1873 році його перевели в філію у Лондоні. Робота арт дилера дала змогу молодому Ван Гогу краще розібратися в мистецтві, вживу побачити прекрасні зразки картин старих майстрів та сучасних художників.

В цей же час Вінсент стикається з нещасним коханням та починає глибоке занурення в релігію. Загалом, релігія все життя матиме величезний вплив на творчість Ван Гога. Хоч це і не завжди очевидно з першого погляду.

1 квітня 1876 року Вінсент звільняється з роботи. Починається тривалий період безгрошів’я, творчого пошуку та мистецького становлення. Вінсент поїхав місіонером в Бельгію, але не зміг знайти спільну мову з місцевими церковниками. Він був вражений тою бідністю в якій жили люди.

В той самий час, Теодор Ван Гог будував вдалу кар’єру торговця картинами. І саме Тео запропонував брату присвятити себе живопису. Першою школою живопису для Вінсента, який вирішив серйозно займатися мистецтвом стала майстерня голландського художника Антона Раппада. Вінсент брав уроки в Брюсселі та відвідував курси в Королівській академії красних мистецтв.

Згодом, Вінсент познайомився з Антоном Мауве – прекрасним акварелістом з високим рівнем технічної майстерності. Мауве допоміг Ван Гогу підвищити рівень своєї майстерності. Однак, де б не навчався Вінсент він завжди сварився зі своїми вчителями. Річ в тому, що Вінсент інакше бачив світ. Він не хотів сліпо наслідувати античні канони та йти шляхом академізму. Тому, Вінсент вирішив, що є лише одне місто, де можна знайти свій авторський почерк – Париж. Тут Вінсент наче вперше побачив сонце, він зрозумів, що його живопису потрібне світло. Саме жага сонячного світла штовхала його далі на південь, в Арль.

У Франції Ван Гог знайомиться з Полем Сіньяком та його пуантилізмом. Нова живописна техніка мала велике значення для Вінсента. В Парижі Вінсент зустрічає Поля Гогена – рокового персонажа в своєму житті.

Протягом десяти років плідної живописної кар’єри Вінсент змінив одинадцять різних локацій в пошуку свого місця, свого почерку та авторського стилю.

У Вінсента в кожному творчому періоді було чимало портретів. Він писав як власні автопортрети, так і зображення своїх друзів та людей, які його оточували.

Його співчуття до людей, які жили за межею бідності та неймовірно важко працювали відображається не лише в ранній роботі «Їдці картоплі», а й в «Портреті селянки в червоній хустці», написаному під час перебування в Ньюенені (Північний Брабант), в квітні 1885 року. В цей час Вінсент пише багато селянських портретів. Головне натхнення бере в роботах Франса Галса, він використовує великі пензлі та наносить пастозні мазки,  виліплюючи форму обличчя таким чином, що можна розгледіти ледь не кожен мазок масивного пензля.

Вінсент прагнув створити новий тип сучасного портрету. Він намагався передати характер людини за допомогою своєї експресивної манери та яскравих контрастних кольорів. «Портрет молодого чоловіка в картузі», написаний в Арлі у грудні 1888 року є прекрасним зразком портерів Ван Гога. Відчуваючи неймовірну силу сонячного Арля, Вінсент приходить до висновку, що сучасний портрет має бути без тіней та сповнений яскравого світла та кольору.

Не зважаючи на те, що кар’єра Вінсента Ван Гога тривала всього десять років, він встиг написати тридцять дев’ять автопортретів за п’ять років. Тридцять сім автопортретів написані олійними фарбами і два – графічні. Таким чином Вінсент став найбільш продуктивним автором автопортретів в історії європейського малярства. Лише один його попередник мав більше кількість власних портретів. Це був Рембрандт ван Рейн. Однак, Рембрандт займався живописом не десять років, а в чотири рази довше. Продуктивний період роботи Рембрандта тривав сорок чотири роки. Тож ми можемо тільки уявити скільки б зображень Вінсента до нас дійшло, якби його життя трагічно не обірвалось так рано.

Тож, не дивно, що обличчя Вінсента Ван Гога одне з найвпізнаваніших в історії мистецтва. Майже всі картини художника підписані іменем «Vincent». Він обрав цей підпис, тому що розумів, що мало хто за межами Нідерландів зможе правильно прочитати його прізвище. А запам’ятати його буде непосильним завданням. Хіба міг уявити собі художник, що його ім’я та прізвище будуть відомі кожному від маленького до великого?

З самого початку свого живописного шляху в Нідерландах і до останніх днів у Франції, Ван Гог бачив свою місію у створенні проникливих портретів звичайних працьовитих людей, які заробляли на життя важкою працею та ніколи б не могли дозволити собі замовити портрет художнику.

Перші проби в написанні портретів у Ван Гога були графічні. Він малює олівцем, крейдою або чорнилами. Часто змішує техніки для досягнення необхідних йому ефектів.

Особливої уваги заслуговують графічні портрети Адріануса Якобуса Зуйдерланда, створені в Гаазі. Він був моделлю Вінсента багато разів. Художник захоплювався його стоїчною зовнішністю та могутнім характером, який відображався в зовнішньому вигляді людини похилого віку. Нідерландський період портретного, і не тільки, живопису Вінсента знаменує собою переважання темних кольорів. В його палітрі ще багато зеленого, землянистого колориту. Його олійні картини приковують погляд своєю важкістю атмосфери та суворістю зображення реального життя. Адже, саме реалізму прагнув досягти Ван Гог, використовуючи сучасні техніки живопису та новий погляд на те, що таке реалізм.

Вінсента не цікавила ідеалізація зображення. Художник прагнув показати на полотні те, що бачив власними очима та відчував.

Справжня робота над автопортретами розпочалася після переїзду в Париж. Будучи найвидатнішим майстром автопортретів в історії, Вінсент досліджував власне обличчя з суворою прискіпливістю криміналіста. Саме тому, по автопортретам Ван Гога можна не лише відтворити його біографію протягом останніх десяти років його життя, а й дослідити зміни його психічного стану, який нажаль з часом тільки погіршувався.

Ван Гог часто поєднував різні техніки живопису в своїх роботах, як на автопортреті, написаному весною 1887 року в Парижі. Зараз ця картина зберігається в Інституті мистецтв Чикаго. На його волоссі, бороді та обличчі видно значні площини накладеного пігменту, в той час, як жакет та фон зроблені в техніці пуантилізму, яку Вінсент запозичив у Поля Сіньяка. Якщо в зображенні обличчя використовується досить стримана палітра, то одяг та фон написані яскравими різнокольоровими крапками.

Контрастною роботою до попереднього портрету є його робота «Автопортрет в солом’яному капелюху», написаному навесні 1887 в Парижі. На відміну від весняної пуантилістичної картини, автопортрет в капелюсі написаний експресивними великими мазками фарби. Використовуючи прийом закручування пензля Вінсент досяг ефекту контрасту між капелюхом та обличчям, який підкреслюється більш темним колоритом обличчя та світлим і яскраво-теплим капелюхом. Щоб пом’якшити контури Вінсент використовує прийом живопису сухим пензлем.

Париж став буквально містом автопортретів художника. Тут він створив двадцять шість із тридцяти дев’яти картин зі своїм зображенням. І саме в Парижі він почав експериментувати з яскравими кольорами на портретах. Традиційно цю особливість його портретного живопису прописують періоду переїзду на південь Франції, особливо Арльському періоду. Однак, «Портрет італійки», написаний в грудні 1887 року в Парижі руйнує цей стереотип. Яскраві кольори та різкі відтінки моментально привертають увагу до картини. Яскраве жовте тло картини контрастує з різнокольоровим вбранням жінки та червоною хусткою на її голові.

Та це не перший подібний експеримент художника, за кілька місяців до «Портеру італійки», Вінсент пише «Портрет татуся Тангі», який відкриває серію портретів з яскравим колоритом. Татусь Тангі (Жульєн Франсуа Тангі) був знаною людиною в середовищі паризьких художників.  Тангі не лише продавав фарби, а й часто працював за бартером. Він обмінював фарби на картини художників, чиї роботи не продавалися. Тим часом, Тангі мав бездоганний смак та неймовірне відчуття на майбутні популярні картини. Тангі захоплювався живописом Ван Гога і з радістю обмінював фарби на картини не визнаного художника.

Не секрет, що Вінсент захоплювався японськими естампами. Він брав багато запозичень з японського стилю для своїх робіт. Тому, не дивно, що Ван Гог вирішив написати портрет Тангі на тлі японських естампів. На цьому портреті наче зустрілись Схід та Захід. Тангі зберігав цю роботу як великий скарб до кінця життя. А після смерті моделі, картину купив Огюст Роден, який також дуже цінував живопис Вінсента Ван Гога.

Останній паризький автопортрет Вінсент написав перед від’їздом в Прованс. «Автопортрет перед мольбертом», написаний на початку 1888 року показує нам художника з палітрою та пензлями в руці, який стоїть перед мольбертом. Але ми не бачимо, що саме малює художник. Він використав імпресіоністичну техніку для зображення волосся, пуантилізм для роботи над одягом та гармонізував композицію за рахунок використання компліментарних кольорів. Але не зважаючи на яскраву палітру кольорів, яку використав Вінсент, його очі сповнені темряви, що вказує на його важкий психічних стан під час роботи над цією роботою. Складність зображення себе під час психічних загострень Вінсент описує в листах до сестри Віл. Вона єдина окрім брата Тео з ким Вінсент підтримує стосунки в родині.

В суботу, 19 лютого 1888 року, Вінсент Ван Гог сідає в нічний потяг, що прямує з Парижа на південь Франції. Там буде його останній притулок. Приїхавши пізно ввечері в Арль, Вінсент шукає кімнату де переночувати. А вже за кілька днів починає досліджувати містечко та шукати моделей для нових портретів.

В липні 1888 року, він пише дуже елегантний та декоративний портрет «La Mousmé» («Молода японка»), виконаний під впливом японського живопису. Дівчина тримає в руках гілочку олеандру. Скоріш за все, окрім японських впливів тут Ван Гог використав алегорію богині Флори пензля Рембрандта ван Рейна. Під час роботи над портретом художник читає новелу «Мадам Хризантем» П’єра Лоті, де Mousmé – ім’я молодої японської жінки, яка була одним з ключових персонажів новели.

Ще один літній портрет 1888 року «Зуав, який сидить», зараз знаходиться в музеї Ван Гога в Амстердамі. Яскравий, кольоровий костюм привертає всю увагу на себе. До зображення Зуава Ван Гог звертався не один раз. Є портрети в олії та графічні роботи олівцем та чорнилами. Головна ідея в портретах Зуава – демонстрація алжирської самобутності. Ван Гог передає її через риси обличчя та традиційні костюми.

Ще одним характерним персонажем арльського періоду Ван Гога є Поштар Жозеф Рулен. В серпні 1888 року Вінсент писав свого улюбленого співрозмовника в місцевих кафе принаймі двічі. Один раз олівцем та чорнилами, інший – олійними фарбами. «Я не знаю, чи здатен написати його так, як я його відчуваю» напише Вінсент в своїх листах. Щоб розкрити образ Жозефа Рулена Вінсент звертався до його зображення з десяток разів. Окрім поштаря Ван Гогу позувала і його дружина та діти. Вінсент часто приходив до них в гості і за недовгий час, що художник жив в Арлі вони встигли подружитися. А коли Вінсент потрапив у лікарню в 1889 році, Жозеф Рулен з дружиною відвідували художника.

В портретах Жозефа Рулена Ван Гог експериментував з фонами. В картині з яскраво-зеленим фоном та червоним квітковим орнаментом полотно виглядає декоративним. Натомість в портреті на блакитному тлі монументальна постать поштаря набуває реалістичності, а фігура поштаря наче набирає ваги.

Головною метою Ван Гога для переїзду на південь, в Арль, була робота з яскравими фарбами, можливість передати яскраве південне сонце на полотні. Тому картини цього періоду максимально яскраві, наповнені гарячим жовтим кольором без якого не сила уявити живопис Вінсента Ван Гога. Та попри показний оптимізм його робіт цього періоду, душевний стан художника погіршувався. А разом з ним і фізичний стан художника ставав дедалі гіршим. Підливали олії в вогонь і стосунки з Полем Гогеном, яким захоплювався Ван Гог. Та Гоген зіграв роль своєрідного ката в долі Вінсента.

Починаючи з автопортрета, який був написаний у вересні 1888 року стає очевидним, що у Ван Гога лишається небагато часу. Він багато часу лікується, продовжує писати і в лікарні. Художник не припиняє розробляти і релігійну тему в своїй творчості. Так серія «Соняхи» має релігійне підґрунтя, а у вересні 1889 року, менше ніж за рік до своєї смерті, він пише П’єту по мотивам Делакруа. Однак робить картину в характерній для себе манері. Тут Ван Гог наділяє Христа своїми рисами обличчя. Однак, релігійна складова творчості Ван Гога – це тема окремої статті.  

Більше дізнатися про Ван Гога та інших видатних майстрів, Ви можете на онлайн лекціях в арт-студії Ліхтарик. А якщо Ви хочете спробувати техніку живопису Вінсента Ван Гога, то долучайтесь до наших майстер-класів з олійного живопису, які проходять щодня. Лекції або майстер-класи можна також подарувати у вигляді подарункового сертифікату.

Залишити заявку

    Найближчі майстер - класи
    Подивитися весь календар >>
    Відгуки наших клієнтів
    Як нас знайти

    Ми на карті

    Напишіть нам