Пітер Пауль Рубенс

Подзвоніть зараз і замовте

Коли ми кажемо Рубенс, ми маємо на увазі бароко, коли кажемо бароко – маємо на увазі Рубенса. Та чи все так однозначно з найвидатнішим фламандським живописцем? Що ми знаємо про витоки його творчості, про його творчий шлях та всесвітнє визнання? Чи можна вважати Рубенса щасливчиком чи він став відомим попри всі життєві негаразди? Давайте розбиратися разом.

Пітер Рубенс прославився своїми картинами в історичному, релігійному та міфологічному живописі. Він був знаним портретистом, хоча й не дуже любив цей жанр. А ще йому не було рівних в пейзажному живописі. Та початок його кар’єри був пов’язаний з величезним скандалом через романтичні пригоди його батька.

Родина Рубенсів має давнє коріння. Вони походять з Антверпену. Ян Рубенс, батько майбутнього художника, був старшиною рідного міста за часів правління герцога Альби. Тут слід відзначити, що Фернандо Альварес де Толедо (герцог Альба), був одним з найжорстокіших полководців. Нідерландці порівнювали його з вершниками Апокаліпсису. З 1567 по 1573 роки він був намісником Нідерландів та прагнув за усяку ціну підкорити ці землі Іспанії та католицизму. Однак, волелюбні нідерландці встояли та відвоювали свою незалежність від короля Іспанії та Папи Римського.

Батько Пітера Рубенса таємно перейшов в протестантизм через що був змушений емігрувати в Кельн. Тут і почалися великі проблеми. Будучи одруженим чоловіком він заводить роман з дружиною Вільгельма І Оранського – Ганною Саксонською. Вільгельм І Оранський був першим спадковим правителем Нідерландів, очолював Нідерландську революцію та воював проти іспанського поневолення. Його шлюб з Ганною Саксонською був нещасливим і принцу Оранському було потрібне розлучення. Її зв’язок з адвокатом Яном Рубенсом став прекрасним приводом для розлучення. Яна Рубенса арештували та піддали тортурам. Під страшними тортурами він зізнався в злочині перед принцом Оранським та був приречений на страту. Його врятувало зізнання Ганни та її визнання своєї провини. Рубенсу замінили смертний вирок на ув’язнення. І він так би і сидів в темниці доки не помер би від хвороб, якби не його дружина. Марія Пейпелінкс писала листи, оббивала пороги, благала та молила про повернення чоловіка і домоглася полегшення вироку. Яна Рубенса з родиною відправили у заслання в містечко Зіген, де і народився маленький Пітер.

Заради освіти своїх дітей, мама Пітера знову просила, благала і домоглася дозволу на повернення в Кельн. Але дорога в рідний Антверпен була закрита доки був живий Ян Рубенс. Після його смерті, знову заради дітей, мама Пітера повертається в католицтво і їде з сім’єю нарешті додому – в Антверпен. Загалом, якби не мама, то Пітер та інші діти не змогли б досягти тих висот, яких вони врешті досягли.

Мама влаштувала Пітера в єзуїтську школу, де він отримав якісну загальну освіту. Потім вона відправила його служити пажем при дворі графині Лаленг. Пажами ставали хлопчики з шляхетних сімей (уявіть чого коштувало жінці довести шляхетність сина після всіх проблем, які були в родині через його батька). З 7 років пажів вчили стріляти з лука, кататися верхи, плавати, метати списи, а також придворним манерам. Цей досвід стане в нагоді Рубенсу під час його дипломатичних місій і не тільки.

Мама побачила і його схильність до живопису, тому він навчався в майстернях різних художників, які переймали італійську манеру. Тут слід зауважити, що на зрілого Рубенса завжди впливали три речі: пейзажний живопис та реалізм Пітера Брейгеля, колорит венеціанської школи і Тіціана та динаміка бароко, яку запровадив Мікеланджело. В 1598 році Рубенс вступає в Антверпенську гільдію Святого Луки. А вже за два роки їде завершувати художню освіту в Італію. Саме там, в Італії, Рубенс знайде свій шлях та повернеться на батьківщину видатним майстром. Але і тут не все було таким безхмарним.

В Італії облаштуватися Пітеру допоміг його старший брат. Вони вели активну переписку, яка на щастя, дійшла до нашого часу. Протягом всього перебування в Італії, Пітер Рубенс був на службі у Вінченцо Гонзаги – герцога Мантуї. В цей час художник переважно писав копії картин видатних італійців: Тіціана, Тінторетто, Леонардо. Але його амбіції вже росли. Він дуже прагнув створювати картини для Мантуанського герцога, та натомість отримав складне дипломатичне доручення. Він мав привезти безцінні дари від герцога іспанському королю: картини, шпалери, дорогоцінні прикраси. І Рубенс відправився в довгу дорогу. Його переслідувала погана погода, жахлива дорога та безліч проблем. А коли він приїхав в Мадрид, то з’ясувалось, що короля в місті немає. І він знову поїхав в нову резиденцію на пошуки короля, щоб передати дари. Та яким відчаєм стала для Рубенса новина про стан картин найкращих італійських майстрів, коли він відкрив ящики з дарами. Там була і пліснява, і грибок і відлущені шматки фарби, які не витримали постійної вібрації під час перевезення. Та Рубенс не опустив руки, а відреставрував полотна. Показавши таким чином всю свою майстерність та знання.

Після повернення в Антверпен, Рубенс одружується з Ізабеллою Брант. Вона була вродлива, освічена донька вченого гуманіста Яна Бранта. Майже одразу Рубенс йде на службу до намісника іспанського короля. Його робота цінується так дорого, що Рубенс будує величезний маєток, схожий на італійський палаццо. Тут він буде збирати колекцію картин, ювелірних прикрас, гобеленів, посуду та інших мистецьких творів.

Окрім Габсбургів серед замовників Рубенса були заможні городяни та орден єзуїтів. Художник створив велику майстерню, де працювали як його учні, так і майстри високого рівня (на приклад, Ян Брейгель), які допомагали створювати велетенські живописні роботи. Взагалі, Рубенс дуже любив монументальний розмах.

Пітер Пауль Рубенс

В цей час неперевершена освіта Рубенса стала йому в нагоді для розвитку дипломатичної кар’єри. Він знав шість мов, був ерудованим, володів усіма знаннями придворного етикету та був бажаним гостем при королівських дворах Європи. Рубенса називали «королем художників та художником королів». З 1621 року він стає на дипломатичну службу при дворі іспанських Габсбургів.

Наступного року він їде на запрошення Марії Медічі в Париж. Вона замовляє серію картин, які мають прославляти її життя, для нового Люксембурзького палацу. Рубенс створює двадцять одну картину з життя королеви та три її портрети. На виконання замовлення у Рубенса йде близько двох років. Уславлена серія картин наразі зберігається в колекції Лувру.

Та особисте життя Рубенса не таке безхмарне, як його кар’єра. В 1623 році помирає його дванадцятирічна донька, а через три роки під час епідемії чуми він втрачає кохану дружину.

1629 року за дорученням іспанського короля Філіпа IV Рубенс їде на переговори з англійським королем Карлом І. Він не лише блискуче відстоює позицію Іспанії, а й отримує замовлення на розпис бенкетного залу алегоріями з життя батька англійського короля – Якова І. Розпис був настільки вдалим, що художника посвятили в лицарі та зробили почесним доктором в Кембриджському університеті.

Після повернення з Англії, Рубенс знайомиться з Елен Фурман та бере з нею шлюб. У них була поважна різниця в віці. Фурман було 16 років, а йому 53. У них народилось п’ятеро дітей. Елен стане музою Рубенса та буде багато йому позувати для нових картин.

Особливої уваги в історії про Рубенса заслуговує його роль в розвитку бароко. Часто Рубенса називають засновником або батьком бароко. Але це не зовсім вірно. Річ у тому, що вперше барочні характеристики в мистецьких пам’ятках з’являються в Італії. А саме в мистецьких творах Мікеланджело. Він підкреслював архітектурні об’єкти гігантськими ордерами, використовував різноманітні карнизи та додавав динаміки та емоційного напруження своїм творінням. В живописі ж саме «Страшний суд» Мікеланджело на вівтарі Сікстинської капели став першим бароковим твором. То чому ж за Рубенсом закріпилась слава засновника бароко.

Річ у тому, що він першим підхопив новий стиль, який згодом стане першим універсальним стилем та завоює не лише всю Європу, але й далекі колоніальні землі. Рубенс майже на пів століття випередив своїх сучасників у використанні прийомів бароко. Безумовно, ні Мікеланджело, ні Рубенс не характеризували свою творчість термінами стилю бароко. Класифікація стилів сформувалась задовго після смерті цих геніальних митців.

Та найголовніше в бароко Рубенса – це його особливий почерк, який ні з ким не переплутаєш. Саме яскравість, пишність, розмах та експресія живопису Рубенса, як жоден інший живопис не демонструє всю суть того, що ми вкладаємо в значення терміну «бароко». Саме визначення цього стилю почасти писалось, дивлячись на зразки рубенсівського живопису.

Картини Рубенса – це перш за все неймовірна енергія руху. Її можна відчути тільки стоячи перед його велетенськими полотнами, коли периферичний зір не бачить нічого за межами полотна. Рух в його картинах наче затягує всередину сюжету. Він на стільки енергійний, що йому не сила протистояти. Мабуть через це від великої кількості полотен Рубенса швидко втомлюєшся. Один зал Рубенса в музеї вартий кількох залів з картинами інших художників. Тому, радимо не пірнати одразу в усі картини, а зупинитися на одній роботі, щоб відчути її та насолодитися потужною енергетикою «короля живописців».

Як бачимо, життя Рубенса на перший погляд схоже на прекрасну вершину Олімп, де художник володарює над світом живопису. Та придивившись пильніше, його життя радше схоже на складне сходження на Еверест, та врешті підкорення вершин, хоча і з втратами та обов’язковими складнощами.

Рубенс лишив по собі велетенську спадщину. Повний каталог йог робіт, складений Майклом Джаффе – британським істориком мистецтв, складає 1403 роботи без врахування копій. Загалом, для дослідників творчості Рубенса існує складе завдання зрозуміти, які картини художник писав сам, які частково малював, а які були написані під його пильним контролем. Тому що всі вони підписані іменем Рубенса.

В його майстерні було багато талановитих учнів. Антоніс ван Дейк, який вийшов з його майстерні став найкращим портретистом свого часу. Крім того, Рубенс часто запрошував іменитих художників, як от Яна Брейгеля або Франса Снейдерса для написання фрагментів, в яких той чи інший художник був найсильнішим. Таким чином, майстерня Рубенса стала не лише кузнею кадрів, а й своєрідною платформою для митців свого часу.

Детальніше про Золотий вік голландського живопису та творчість Пітера Рубенса дізнавайтесь на онлайн курсі «Історія європейського мистецтва».

Залишити заявку

    Найближчі майстер - класи
    Подивитися весь календар >>
    Відгуки наших клієнтів
    Як нас знайти

    Ми на карті

    Напишіть нам