Найзагадковіші картини світу

Подзвоніть зараз і замовте

Заходячи в залу музею ми часто не замислюємось над сенсом, який художник заклав у те чи інше полотно. Ми намагаємось якомога швидше пробігти музей, щоб більше побачити. Але, краще побачити менше та якісніше, ніж більше і нічого не запам’ятати. А щоб краще зрозуміти, які ж загадки приховує від нас мистецтво, пропонуємо розповідь про найзагадковіші картини західного мистецтва.

«Мона Ліза» Леонардо да Вінчі. Напевно, це найвідоміша картина в історії. А з іншого боку, вона найбільше оповита різноманітними припущеннями, загадками та версіями походження. Достеменно навіть не відомо хто ця таємнича жінка на портреті. Найбільш достовірною версією є портрет Лізи дель Джокондо – дружини флорентійського купця. Та, останнім часом існує багато спекуляцій стосовно того, що під портретом, який можна побачити зараз є інше зображення (і там уже варіанти від вагітної Донни Лізи до автопортрета Леонардо або і зовсім жіночого портрету написаного з улюбленого учня художника Салаі). Безумовно, під кольоровим шаром, який ми бачимо зараз можуть бути кілька інших зображень. Художники не рідко переґрунтовували свої старі роботи та писали на них нові картини.

«Мона Ліза» Леонардо да Вінчі

Загадка картини ще полягає в тому, що портрет не був переданий замовнику. Та для Леонардо це також не новина. Він рідко завершував свої роботи. Можливо Леонардо саме тут намагався довести до ідеалу техніку сфумато (розсіювання світла, яке призводить до ефекту повітряної перспективи).

Та справжньою зіркою «Джоконду» зробив Лувр, який використав всі досягнення сучасного піару після викрадення та повернення картини на початку ХХ ст. Детальніше про цю історію можна почитати в статті «Історія викрадення Мона Лізи».

Фреска «Створення Адама» Мікеланджело Буонарроті – це без перебільшення найвідоміший фрагмент фресок Сікстинської капели та одна з найвпізнаваніших фресок в світі. Вважається, що за основу цієї композиції Мікеланджело взяв фрагмент з Порта дель Парадізо (Райські Ворота) Лоренцо Гіберті, які він бачив у Флоренції.

Фреска «Створення Адама» Мікеланджело Буонарроті

Всесвітню впізнаваність цій роботі принесла рекламна компанія «Нокіа», де була використана репліка з фрески. Але повернемось до створення фрески. Колосальна робота над розписом плафону Сікстинської капели означала, що треба так побудувати фігури, щоб вони пропорційно та органічно виглядали знизу. Мікеланджело багато експериментував з ракурсами. Бог зображений в активному русі, він летить наче в мушлі (символ, який прийшов ще з античних часів), він сповнений енергії. Цього не можна сказати про Адама, який наче прокидається зі сну. Мікеланджело зробив неймовірну річ: показав, що створення Адама не лише акт фізичний, але й духовний, в Адама наче вдихається життя.

Ще одну цікаву особливість помітив американський лікар Френк Лінн Мешбергер: мушля в якій летить Бог схожа на будову людського мозку в розрізі. Абсолютно неможливо стверджувати, що Мікеланджело зробив це випадково. Адже, він як і інші художники доби Відродження добре розбирались в анатомії та навіть проводили розтини.

«Нічна варта» Рембрандт ван Рейн на справді не нічна. Таку назву картина отримала серед глядачів завдяки темному тлу. Та як з’ясувалось під час реставрації, події розгортаються вдень, а потемнішали фарби з часом. «Виступ стрілецької роти капітана Франса Баннінга Кока і лейтенанта Віллема ван Рейтенбюрга» – ось справжня назва велетенського полотна.

«Нічна варта» Рембрандт ван Рейн

Перша загадка картини розкрита: фарби потемнішали від часу. Та чому художник порушив правила парадного колективного портрету? Хто ця таємнича дівчинка, залита сонячним світлом і схожа на нещодавно померлу дружину художника Саскію?

«Юдит і Олоферн» Караваджо да Мерізі. Сюжет про сміливу іудейську жінку Юдит та вавилонського воєначальника часів Навуходоносора Олоферна був одним з найулюбленіших у живописців. Та Караваджо інакше трактував образ Юдит. Він відмовився від її дорогого вбрання і зобразив жінку в звичайному, повсякденному одязі. А крім того, він всіляко підкреслює огиду Юдит до Олоферна чи то до усічення його голови, яке Юдит провадить зі своєю служницею. Якщо ж звернутися до ранніх зображень цього сюжету, то Юдит не наділена такими яскравими емоціями. Вона або спокійно відтинає голову ворогу, або вже з гордістю несе її своєму народу. Чому ж Караваджо, який, як вважають, сам неодноразово був винен в людській смерті акцентував увагу саме на жахітті події, що відбувається? Чи може це говорити про те, що художник не був таким негідником, як прийнято про нього думати?

«Юдит і Олоферн» Караваджо да Мерізі

«Сад земних насолод» Ієронім Босх. Триптих, в якому питань більше ніж відповідей, як і у всій творчості Босха. Достеменно не відома навіть назва триптиху, як і всіх інших робіт Босха. Назви його картинам давали дослідники в більш пізні епохи.

Події триптиху розгортаються зліва на право: від Раю до Пекла. Босх насичує картину великою кількістю страшних образів та видів тортур. Він демонструє гріхи і не лише очевидні тілесні, а й ті, що сучасній людині складно зрозуміти. Наприклад, тортури пов’язані з музичними інструментами. Річ у тому, що в Середньовіччі поліфонія вважалися диявольським винаходом (як згодом і друкована книга). А з іншого боку, велетенські вуха, пронизані стрілою можуть вказувати на глухоту людей до євангельських істин. Ще один яскравий образ – це істота з головою птаха, яка поїдає грішників та скидає їх тіла через стравохід у вигляді пісочного годинника. Така собі алегорія часу, який безжальний до кожного.

«Сад земних насолод» Ієронім Босх

«Дівчина з перловою сережкою» Ян Вермеер – візитна картка художника. А дівчину часто називають голландською Моною Лізою. Про картину є дуже мало відомостей. Достеменно не відомо, хто на ній зображений. Можливо це донька Вермеера – Марія. Картина сповнена ніжності та має характерний для Вермеера колорит. На початку ХХ століття найвідоміший фальсифікатор Генрікус Антоніус «Ган» ван Мегерен написав картину дуже схожу на «Дівчину з перловою сережкою» і видав її за оригінал XVII століття. Вона навіть потрапила до Національної галереї мистецтв у Вашингтоні. Та наразі вже доведено, що то була майстерна підробка. Загалом, завдяки Мегерену роботи у дослідників творчості Вермеера додалося. 

«Дівчина з перловою сережкою» Ян Вермеер

«Меніни» Дієго Веласкес – це фантастичний шедевр, який надихав безліч художників, включаючи Пабло Пікассо. А сам Веласкес взяв ідею складної побудови простору у Яна ван Ейка, в картині, про яку написано нижче.

Загадка картини полягає в тому, що придивившись уважно стає зрозумілим, що художник пише не тих людей, які йому позують. Тобто, на картині явно позує маленька інфанта, але художник стоїть за її спиною. А ось в дзеркалі за спиною художника ми бачимо відображення королівського подружжя. Полотно, яке більше за людський зріст, перед яким стоїть Веласкес, явно розраховано на парадний портрет короля і королеви. Але ми бачимо їх прекрасну доньку зі свитою, художника за мольбертом та ще два простори (в дзеркалі та за дверима в які виходить камердинер).

«Меніни» Дієго Веласкес

«Портрет подружжя Арнольфіні» Ян ван Ейк – це картина з якої Веласкес запозичив прийом з дзеркалом. Найвідоміша картина ван Ейка показує нам сімейну пару: флорентійського купця Джованні Арнольфіні з дружиною. Можливо картина зображує їх дім в Брюгге. Існує версія, що дружина Арнольфіні померла (над її головою загасла свічка) і чоловік замовив сімейний портрет в знак вірності дружині. Це твердження підтримується зображенням собачки.

«Портрет подружжя Арнольфіні» Ян ван Ейк

Та ще зверніть увагу на прекрасне дзеркало, в якому видно двох людей. Імовірно це сам Ян ван Ейк з братом Хубертом або зі своїм учнем. Це не єдина картина ван Ейка де з’являються ці двоє. Дзеркало оформлене в раму з зображенням Страстей Христових в медальйонах. І тут Панофський (провідний історик та теоретик мистецтва, який досліджував іконологію картин старих майстрів) знаходить ще один доказ тому, що жінка, яка зображена на картині померла. Страсті з боку чоловіка оповідають історію до смерті Ісуса, а з боку жінки – після розп’яття.

Видатний дослідник Ервін Панофський вважає, що на картині зображене весілля, а двоє людей, які відображаються у дзеркалі – свідки. Правда, постає питання, де ж знаходиться священник, який мав освятити цей шлюб та зареєструвати його.

«Сікстинська мадонна» Рафаель Санті – найвідоміше зображення Богоматері. Велетенське полотно 265 х 196 см. було написане на замовлення Папи Юлія ІІ в знак перемоги над французькими військами, які вторглись в Ломбардію.

«Сікстинська мадонна» Рафаель Санті 

В XVI столітті італійці ще багато писали на дошках, та Рафаель взяв для такої монументальної роботи полотно. На полотні зображена Мадонна (існує версія, що вона була написана з коханої Рафаеля Форнаріни, однак немає остаточних доказів в тому, що це дійсно так) з маленьким Ісусом на руках. Біля неї папа Сикст ІІ (власне тому Мадонна і має назву Сікстинська) та Свята Варвара. Сикст ІІ був дядею Юлія ІІ, тому новий Папа намагався якомога більше прославити свого родича та розвінчати пам’ять про понтифіка з родини Борджиа. Внизу ми бачимо двох янголят, які спираються начебто на нижню частину рами картини. Але, на справді, це Гроб Господній. Тобто, Рафаель зав’язує в свою композицію всю історію Христа від народження до свого жертвоприношення. І Марія, яка парить на картині знає чим закінчиться земний шлях її сина.

«Буря» Джорджоне да Кастельфранко – це ще одна загадкова картина доби Відродження. Сама фігура Джорджоне є доволі загадковою. Неперевершений художник, в майстерні якого починав свій творчий шлях Тіціан. Джорджоне міг би зробити ще багато прекрасних картин та він помер від чуми в 1510 році.

«Буря» Джорджоне да Кастельфранко

Що ж стосується картини «Буря», то її сюжет не з’ясований досі. Можливо тут проілюстрована поема Джованні Боккаччо «Ф’єзоланські німфи». Можливо тут зображена циганка і вояк, який її охороняє. Але лишається відкритим питання від чого охороняти жінку з дитиною в безлюдному просторі. Та найбільше вражає зображення природи, яке й дало назву картині дослідниками пізніших поколінь. Якщо ж взяти фрагмент картини з зображенням блискавки, то це може бути повноцінною картиною. Бачення природи Джорджоне надихало на дослідження пейзажів не одне покоління майбутніх художників. Більше про історію пейзажу можна почитати в статті «Пейзаж. Становлення жанру».

Детальніше про найзагадковіші картини світу дізнавайтесь на лекціях з історії європейського мистецтва. А відчути особливості живопису та спробувати техніку олійних фарб можна на майстер-класах олійного живопису в арт-студії «Ліхтарик».

Кожен майстер-клас або лекції арт-студії «Ліхтарик» можна подарувати у вигляді подарункового сертифіката. Знайомтесь з мистецтвом, займайтесь творчістю та насолоджуйтесь життям разом з улюбленими майстер-класами та лекціями.

Залишити заявку

    Найближчі майстер - класи
    Подивитися весь календар >>
    Відгуки наших клієнтів
    Як нас знайти

    Ми на карті

    Напишіть нам