1. Казимир Малевич – це український художник. Так, вам не здалось. Малевич – це український художник польського походження, народжений в Києві та глибоко занурений в українське народне мистецтво, яке мало значний вплив на його авангардну творчість.
Казимир Северинович Малевич (1879 – 1935) – це лише один з вкрадених у України імперією митців. Особливий цинізм імперії полягає в тому, що присвоюючи собі творчий доробок митця, вона руйнує його життя, часто знищуючи митця фізично. В історії України таке траплялось не одноразово. У нас навіть є термін «розстріляне Відродження», але це тема для іншої статті. Тут же ми розглянемо творчість одного з найвідоміших авангардистів в історії – Казимира Севериновича Малевича.
Почнем з географії. Майбутній художник народився в Києві. Батько був інженером і родина їздила по різним містам, в залежності від того, де працював батько. Так до повноліття юний Казимир встиг пожити на Поділлі, Харківщині та Чернігівщині. Навчався малюванню він знов у Києві, в Київській мистецькій школі у Миколи Пимоненка (одного з найкращих художників свого часу, картини якого прижиттєво купував Лувр).
З 1904 року переїздить у Москву, де продовжує навчання. Тут варто зазначити, що перша художня академія в Києві відкрилась лише в 1917 році, до того всі художники були змушені їхати в імперський центр. 1927 року Малевич повертається до Києва, де він працює в тому числі в Академії мистецтв, публікує свої мистецькі статті в харківському журналі «Нова Генерація». Під час його роботи в Академії мистецтв (тогочасна назва Київський художній інститут) співпрацює з пантеоном українських митців, серед яких Федір Кричевський (помер за мольбертом від голоду), Михайлом Бойчуком (розстріляний), Олександром Богомазовим, Віктором Пальмовим, Вадимом Меллером. Коли почались репресії проти українських митців, Малевич повернувся в Петербург. Потім він збирався емігрувати в Західну Європу. Восени 1930 року на допиті НКВС він вказує свою національність: українець і поляк. По сфабрикованим звинуваченням він потрапить у в’язницю, як і багато інших українських митців в 30-х роках ХХ ст.
2. Казимир Малевич – це один з найвідоміших авангардистів в світі, засновник супрематизму, один з батьків кубофутуризму, відомий теоретик мистецтва. Основою супрематизму був остаточний розрив із зображенням реального світу. Справедливості заради треба сказати, що цю тенденцію не започаткував Малевич. Відмова від зображення реального світу була загальноєвропейським трендом. Можна сказати, що все почалось ще з імпресіоністів та пошуків нової живописної мови Полем Сезанном. Та саме «Чорний квадрат» Малевича, який автор повісив на покутті, де традиційно висіли ікони став своєрідним маніфестом та кристалізацією нового етапу в історії живопису. Малевич стверджував, що всі зусилля художники мають зосередити на кольорі, фактурі, формі та русі. В одному зі своїх маніфестів Казимир Малевич писав: «Коли зникне звичка бачити в картинах куточки природи, мадонн та безсоромних Венер, тоді тільки побачимо чисто живописний витвір».
3. Казимир Малевич співпрацював з вишивальницями в майстерні при маєтку Наталії Давидової у Вербівці (сучасна територія Черкащини, на запрошення Олександри Екстер. Він, разом з іншими авангардними художниками розробляли супрематичні та авангардні ескізи, за яким вишивальниці вже робили вишивки. За ескізами Малевича були вишиті не лише рушники, але й подушки та шарфи. Основна ідея Олександри Екстер, яка була натхненницею такого поєднання ремесла з супрематизмом – це створення предметів, які можуть стати частиною інтер’єру або гардеробу сучасних їй людей.
У 1915 році вишивки та килими за ескізами авангардистів були представлені на виставці в московській галереї Лемерсье.
4. «Чорний квадрат» (1915 рік) – це не перша картина такого роду, але саме вона мала приголомшливий ефект. Малевич вважав «Чорний квадрат» ідеальною формою. Один з перших ескізів майбутнього шедевра з’явився в 1913 році під час роботи над декораціями вистави Михайла Матюшина «Перемога над Сонцем». Певно Малевич чув і про роботу Альфонса Алле з неполіткоректною назвою «Битва негрів в глибокій печері темної ночі». Та на відміну від Алле та інших художників, які розробляли тему монохромних геометричних фігур, Малевич не намагався надати своєму квадрату жодної сюжетності. Це просто ідеальний початок, ідеальний колір та ідеальна форма.
5. Казимир Малевич, якого безсоромно присвоїла собі радянська імперія, після того як спочатку заборонила його творчість, часто виставлявся як революційний митець. Схожа схема була й по відношенню до Лесі Українки. Ця перевірена схема заборони одних творів та ідеологічне підсвічення інших вдало працювала протягом всього існування СРСР. Та варто відзначити, що Малевич був одним з небагатьох митців, які висвітлили в своїй творчості тему Голодомору в роботі «Де серп і молот, там смерть і голод».
6. Найвідоміший авангардист вважав своїм головним вчителем найкращого українського реаліста Миколу Пимоненка. Пимоненко писав Україну та українців, зображував українські традиції та був успішним далеко за межами України та російської імперії. В пам’ять про вчителя Малевич написав яскраву роботу «Квіткарка», яка перегукується з картиною з такою ж назвою Пимоненка. На обох картинах зображені київські квіткарки, суттєво відрізняється тільки стиль картин.
7. Світове визнання та його усвідомлення самим художником прийшло в 1927 році під час виставок в Мюнхені, Берліні та Варшаві. Він там зрозумів, що його ідеї користуються популярністю, їх викладають у найкращих художніх вузах. Та КДБ було не задоволене такою популярністю митця і він був вимушений терміново повернутись в Ленінград. В радянському Союзі його звинувачували в формалізмі, в небажанні зображувати соціалістичну реальність. Адже, соцреалізм був єдиною дозволеною формою роботи для художників. Як і інші митці новатори в 30-х роках ХХ ст., Малевич був заарештований по підозрі в шпигунстві та формалізмі.
8. Малевич активно співпрацював з іншими художниками. Він брав участь в різних художніх організаціях. Одне з таких об’єднань мало назву «Товариство голів земної кулі». Авангард та екстраординарність були невід’ємною частиною життя художника не лише в мистецтві.
9. Казимир Малевич лишив по собі не лише живописні картини, але й досить великий писемний спадок. Це і його маніфести, і теоретичні роботи, присвячені дослідженню кольору і форми в живопису. Крім того, друком вийшли його лекції, які він читав студентам протягом різних років і його теоретичні обґрунтування супрематизму.
10. Похований Малевич був в труні у формі хреста. Однак, в роки ІІ Світової війни могила художника була зруйнована, а місце поховання забуте. Тільки згодом, завдяки активістам його могила була віднайдена на місці колгоспного поля.
Більше про Казимира Малевича та український авангард можна дізнатись на лекціях з історії українського мистецтва в арт-студії «Ліхтарик». Лекції можна замовити онлайн та офлайн або придбати подарунковий сертифікат. А знайти ще одне місце куди піти в Києві можна в арт студії «Ліхтарик», де ви зможете відчути себе авангардистом та намалювати власну супрематичну композицію на майстер-класах з олійного живопису.
У меня синдром Стендаля сегодня. Утром ходили в Падуанский баптистерий. Смотрели фрески Менабуя. А после обеда у нас было посещение каппелы Скровеньи. Теперь я понимаю , что сделал Джотто для мира. Очень меня все это впечатлило в живую. Привет передала.
Мир прекрасен. Падуя очень понравилась:) спасибо за лекции Света!
Lily Golovchak
Ми на карті
