Вже декілька століть у християнстві існує традиція розписування яєць напередодні великодніх свят – писанкарство. Але своє магічне значення писанка набула ще за часів язичництва, коли яйце було символом життя, а вона вважалась оберегом. Про це твердять знахідки археологів – в похованнях у Києві та Новгороді були виявлені керамічні писанки. Саме ці міста називають головними центрами писанкарства Київської Русі. Загалом на території сучасної України налічують близько 20 міст, в яких це мистецтво було поширене.
Декоративні яйця виготовлялись з глини, дерева, прикрашались орнаментами, що несли таємний зміст. Писанкарі вдало поєднували релігійні символи та народні звичаї, черпали своє натхнення у природі, зображуючи елементи рослинного та тваринного світу. Ці вироби дарували близьким із побажанням здоров’я, доброго врожаю, сили, краси, змін у житті на краще, а секрети виготовлення писанок передавались від покоління до покоління.
Пройшовши крізь віки, цей звичай зберігся по сьогодні. Язичницькі символи здобули інше трактування і значення, поступово поєднавшись з християнськими мотивами. Сучасні українські майстри вдало використовують культурні надбання народу, традиції орнаментики, додаючи своє оригінальне бачення.
Традиція писанкарства має глибокі корені, що сягають дохристиянських часів, і залишається важливою частиною національної спадщини України.
Зображення яєць у сакральному контексті зустрічаються ще в культурах трипільців (IV-III тис. до н. е.). Вважається, що яйце символізувало початок світу, космос і родючість. У багатьох народів існувало повір’я, що розфарбовані яйця мають магічну силу – вони можуть захищати оселю, приносити врожай та оберігати від злих сил. У дохристиянський період писанки мали культове значення: їх приносили в жертву богам, закопували в землю для родючості, клали в колиску немовлятам і навіть використовували у лікувальних обрядах. Найпоширенішими символами були сонце, вода, дерево життя, безкінечник і свастика (знак руху сонця).
З прийняттям християнства у 988 році писанка отримала нове значення. Вона стала символом Воскресіння Христового та перемоги життя над смертю. У християнських легендах розповідається, що Марія Магдалина принесла римському імператору Тиберію червоне яйце зі словами: «Христос Воскрес!». З того часу писанка стала важливим атрибутом Великодня. Освячені у церкві яйця дарували рідним і знайомим, як побажання щастя та здоров’я. Крім писанок, українці виготовляли крашанки (яйця, фарбовані в один колір), крапанки (з орнаментом, отриманим шляхом крапель воску) і дряпанки (виготовлені шляхом видряпування візерунка на пофарбованій поверхні).
У ХХ столітті традиція писанкарства зазнала занепаду через радянську політику атеїзму, коли релігійні обряди, зокрема писанкарство, піддавалися переслідуванням. Проте українські емігранти зберігали традицію за кордоном, створюючи писанкарські майстерні в Канаді, США та Європі. Відродження писанкарства в Україні розпочалося у 1990-х роках після здобуття незалежності. Відтоді писанка стала не лише частиною великодніх традицій, а й об’єктом мистецтва. В Україні діють численні фестивалі, виставки та майстер-класи з писанкарства.
Сьогодні писанка є не лише великоднім символом, а й частиною національної ідентичності. У Коломиї діє Музей писанкового розпису, де зібрано понад 10 тисяч писанок з усієї України та світу. Сучасні майстри експериментують із техніками, використовуючи різні матеріали: дерево, кераміку, скло. Писанкарство – це не просто мистецтво, а жива традиція, що об’єднує українців усього світу. Відроджуючи та зберігаючи ці знання, ми підтримуємо зв’язок поколінь і передаємо нащадкам духовні та культурні цінності, що сягають тисячоліть.
При створенні української писанки використовують декілька кольорів, кожен з яких має своє значення:
В деяких регіонах України використовуються також білий колір, що означає чистоту, праведність, та чорний – нескінченність життя, повагу до померлих.
Найчастіше на писанках зображують Сонце, хрест, зірки, різноманітні геометричні фігури: трикутники, ромби, квадрати, спіралі, хвилясті лінії. Кожен символ на писанці є оберегом, що приносить щастя, удачу і здоров’я. Сучасні твори можуть містити зображення святих, біблейські сюжети, а також втілювати будь-які художні ідеї майстра.
Сьогодні доторкнутися до цього колоритного мистецтва може кожен. Напередодні Великодня арт-студія “Ліхтарик” запрошує всіх бажаючих на майстер-класи в Києві. Наші майстри із задоволенням ознайомлять вас з історією цього мистецтва та технікою нанесення традиційних символів. За допомогою чарівного писачка, бджолиного воску й фарб ви власноруч створите унікальну писанку, що стане прикрасою вашого пасхального кошика.
У меня синдром Стендаля сегодня. Утром ходили в Падуанский баптистерий. Смотрели фрески Менабуя. А после обеда у нас было посещение каппелы Скровеньи. Теперь я понимаю , что сделал Джотто для мира. Очень меня все это впечатлило в живую. Привет передала.
Мир прекрасен. Падуя очень понравилась:) спасибо за лекции Света!
Lily Golovchak
Ми на карті
