Майже у кожного художника є свій улюблений жанр живопису, тобто вид образотворчого мистецтва, який склався історично у результаті класифікації зображень на картинах за тематичною ознакою. Жанри почали формуватися ще в античні часи. У сучасному мистецтві виділяють наступні основні жанри:
Це переважно зображення реальних історичних подій з метою уславлення героїв та формування певної ідеології. Цей жанр зародився ще в давні часи і поєднував реальні історичні події з міфами. Тривалий час він розвивався у настінному живописі, а в станковий перейшов в епоху Відродження, де у XVII-XVIII ст. став «високим жанром». До ХІХ ст. художники активно експлуатували біблійні сюжети та сюжети античної міфології. Проте з кінця ХІХ ст. історичний живопис став значно реалістичнішим.
Історичний жанр присвячений відтворенню важливих подій минулого — державних, суспільних, релігійних чи культурних. Картини цього жанру зображають великі битви, революції, підписання важливих угод або сцени з життя видатних особистостей. Художники намагаються передати епоху, характери героїв, атмосферу подій, підкреслити героїзм або драматизм ситуації. Особливістю історичного жанру є прагнення до реалістичності в деталях костюмів, архітектури, зброї та символіки.
Найвідоміші картини жанру:
Один із найдавніших жанрів, що передбачає зображення людини чи групи людей. Перші портрети були створені представниками древніх цивілізацій. Зокрема у печері поблизу теперішнього міста Ангулем (Франція) було знайдено крейдяне зображення віком 27000 років, що нагадує людське обличчя. У Давньому Єгипті, як і в Давній Греції та Римі, портрет був представлений переважно скульптурою. У Середньовіччі відбувався загальний регрес портретного мистецтва, адже особистість, персоналізація відійшли на другий план. Одними із небагатьох винятків були портретні зображення королів та інших знатних людей у вигляді книжкових мініатюр. Бурхливо розвиватися жанр почав у період Пізньої готики і Ренесансу, і з того часу його еволюція вже не припинялася.
Портретний жанр зосереджується на зображенні людини або групи людей. Його основна мета — передати не лише зовнішність, а й внутрішній світ, характер, емоції, соціальний статус або професійну належність людини. Портрети бувають офіційними, психологічними, камерними або символічними. Часто в портретах використовуються атрибути, що підкреслюють індивідуальні особливості моделі (одяг, предмети, фон).
Найвідоміші портрети:
Жанр живопису, який показує предмети побуту, праці, творчості, плоди, дичину, квіти – все, що підходить під опис nature morte – «мертва природа». Зображення предметів трапляються ще в античному мистецтві, але першим самостійним натюрмортом станкового живопису вважається «Куріпка зі стрілою і рукавичками» венеціанця Якопо де Барбарі (1504 р.). Розквіт жанру припадає на XVI-XVII ст., особливо багатими були голландські натюрморти. ХХ століття відкрило нові можливості для розвитку жанру, зробивши предмет головним об’єктом художнього експерименту.
Натюрморт зображає неживі предмети: фрукти, квіти, посуд, книги, тканини, музичні інструменти тощо. Художники використовують композицію, колір і світлотінь, щоб передати фактуру матеріалів, гармонію форм і кольорів. Натюрморти можуть нести глибокий символічний зміст, наприклад, ідеї минущості життя (через зображення зів’ялих квітів або зламаних предметів) чи розкоші й достатку. 
Найвідоміші натюрморти:
Міфологічний жанр дотичний до історичного. Він теж виник в добу Ренесансу, коли античне мистецтво відкрило художникам широчезне розмаїття сюжетів і персонажів. У центрі уваги – герої міфів та легенд, часто присутній алегоричний підтекст. У XIX-ХХ ст. популярними стали германські, кельтські, індійські та слов’янські міфи.
Міфологічний жанр базується на сюжетах із міфів, легенд, епосів і релігійних оповідей. Художники зображають богів, героїв, фантастичних істот і події, що не мали місця в реальному світі. Цей жанр дозволяє вільно фантазувати, поєднувати реальність із вигадкою, створювати символічні образи. Картини часто сповнені глибоких філософських роздумів про природу людини, добро і зло, любов і смерть.
Найвідоміші картини жанру:
Цей жанр вважається різновидом історичного живопису, він передбачає зображення битв. Характерними рисами є монументальність, динаміка, реалістичність, увага до деталей. Як приклад, картина «Напад на Карфаген» Р.Джуліо. Зображення битв зустрічається у мистецтві Давнього Сходу, Греції та Риму. Проте вважається, що жанр почав формуватися в Італії часів Відродження. У ХХ ст. художники-баталісти розділилися на два табори: тих, хто прославляв, і тих, хто засуджував ідеї мілітаризму.
Батальний жанр зображає сцени воєн, битв, армійських маневрів, військових походів. Він передає динаміку бою, напругу моменту, мужність і героїзм солдатів. У картинах цього жанру важливу роль відіграє точність у зображенні військової форми, зброї, техніки та деталей бою. Батальні картини можуть підкреслювати патріотизм, звитягу або трагізм війни.
Найвідоміші картини жанру:
Відображає побут, сучасний художнику, показує сцени повсякденного життя. Основні риси жанру почали виокремлюватися у XIV-XV ст. у Нідерландах, Німеччині і Франції. Бурхливого розквіту побутовий жанр зазнав у XVI ст. в Нідерландах, а значний вплив на розвиток справив П.Брейгель. У XVII ст. ним «захворіли» всі живописні школи Європи. У XVIII ст. у Франції побутовий живопис став вишуканим та граційним, пасторальним і іронічним. Натомість побутовий живопис ХІХ ст. декларував демократичні ідеали, показуючи життя простих людей.
Побутовий жанр відображає сцени повсякденного життя: працю, відпочинок, сімейні традиції, народні звичаї, ремесла. Ці картини розкривають характери людей, особливості їхнього побуту, соціальні відносини. Побутовий жанр цінний своєю щирістю й правдивістю, адже показує звичайних людей у природному середовищі без прикрас і ідеалізації.
Найвідоміші картини жанру:
Передбачає зображення природи, відкритого простору. У давнину і середні віки є елементом розпису храмів та палаців, ікон і мініатюр. Як окремий жанр, а не тло для інших елементів картини, пейзаж виділився у XVI ст. Розрізняють сільський, міський, архітектурний, індустріальний, морський (марина) і річковий пейзажі. У ХІХ ст. пейзажі отримали соціальну проблематику, розвинувся пленер, імпресіонізм відкрив нові можливості передачі кольорів та простору. Особливістю жанру є те, що, хоча людина і може бути присутня на картині, вона ніколи не є центром уваги. Серед найвідоміших пейзажистів − В.Тернер, Дж.Констебл, І.Айвазовський, О.Ренуар та багато інших.
Пейзаж зосереджується на зображенні природи, міських або сільських краєвидів. У пейзажах художники прагнуть передати атмосферу певної місцевості, гру світла, мінливість погоди, пори року. Пейзаж може бути реалістичним або романтизованим, спокійним або драматичним. Він може служити фоном для інших сюжетів або бути самостійним художнім образом.
Найвідоміші пейзажі:
Жанр, присвячений зображенню тварин, як реальних, так і фантазійних. Вважається, що анімалістика виникла ще у часи перших цивілізацій у вигляді печерних розписів. У Середньовіччі зображення тварин були глибоко алегоричними, особливою популярністю користувалися собаки. У XVII-XVIII ст. анімалістика бурхливо розвивалася у мистецтві Нідерландів, Франції та Росії. У XIX-XX ст. стало популярним реалістичне зображення тварин, що згодом трансформувалося у гіперреалізм.
Анімалістика присвячена зображенню тварин у природному середовищі або поруч із людьми. Цей жанр передбачає детальне вивчення анатомії, рухів, поведінки тварин. Анімалістичні картини можуть бути реалістичними, символічними або декоративними. Тварини часто зображаються як частина повсякденного життя людини або як самостійні герої композиції.
Найвідоміші картини жанру:
Це жанр живопису, який не передбачає сюжету, розповіді, реалістичних впізнаваних елементів. Виник на початку ХХ ст. Першу абстрактну картину (акварель) написав Василь Кандинський у 1910 році. Він же розробив цілу систему візуального сприйняття абстрактного мистецтва. Абстракціями зацікавилися Казимир Малевич, Піт Мондріан та інші, абстракціонізм почав розвиватися, у ньому виокремилися такі напрямки, як променізм, неопластицизм, супрематизм, експресіонізм та геометрична абстракція.
Абстракція відмовляється від реалістичного зображення світу й фокусується на формі, кольорі, лінії, ритмі. У цьому жанрі художники передають емоції, ідеї або внутрішні переживання без прив’язки до конкретних предметів чи сюжетів. Абстрактний живопис спрямований на інтуїтивне сприйняття, де кожен глядач може знайти власний сенс у формі й кольорі. Абстракція відкриває безмежні можливості для експериментів і творчого самовираження.
Найвідоміші картини жанру:
Кожен жанр живопису є особливим способом бачення світу й передачі художньої ідеї. Вони дають змогу художникам досліджувати різні теми, емоції та форми, а глядачам — відкривати нові грані мистецтва. Жанри живопису розвиваються, змінюються, поєднуються, але кожен із них зберігає свою унікальність і значення в історії мистецтва.
Запрошуємо вас до затишної арт-студії «Ліхтарик» спробувати свої сили у різних жанрах живопису. Ми пропонуємо широкий вибір технік та матеріалів, а наші викладачі завжди дружні і уважні до ваших запитань.
У меня синдром Стендаля сегодня. Утром ходили в Падуанский баптистерий. Смотрели фрески Менабуя. А после обеда у нас было посещение каппелы Скровеньи. Теперь я понимаю , что сделал Джотто для мира. Очень меня все это впечатлило в живую. Привет передала.
Мир прекрасен. Падуя очень понравилась:) спасибо за лекции Света!
Lily Golovchak
Ми на карті
