Олександр Мурашко (1875 – 1919) – це безперечно один з найвидатніших українських художників. Як і багато інших українських митців, він поплатився життям за свою творчість. Та почнемо з самого початку.
Хлопчик народився поза шлюбом в 1875 році. Його мама Марія Крачковська дала йому при народженні своє прізвище. Дитинство Олександр провів на Чернігівщині, де бабуся багато йому розповідала про козаччину, а хлопчик всотував українські традиції, яких було чимало в тогочасному сільському житті. Згодом його мама одружується з Олександром Мурашком, у якого була іконописна майстерня. А брат вітчима був відомий художник та педагог Микола Мурашко. Юний Олександр активно залучається до творчої роботи в іконописній майстерні вітчима.
Ще трохи згодом родина переїздить до Києва, де оселяється на Малій Житомирській і вітчим нашого героя отримує замовлення на ґрунтування стін перед розписами, позолоту та виготовлення церковних меблів для новозбудованого Володимирського собору. Саме під час роботи над оздобленням та розписами Володимирського собору молодий Олександр Мурашко знайомиться з Адріяном Праховим (мистецтвознавцем, археологом, професором Київського університету імені Святого Володимира та керівником художньої групи, яка розписувала Володимирський собор).
Однак, талант юнака відмічали всі, крім вітчима, який не хотів аби пасинок займався живописом. Він наполягав на тому, щоб Олександр лишався в його майстерні. Та у справу втрутився Микола Мурашко, у якого була своя рисувальна школа. Врешті, у 1894 році Олександр Мурашко отримав можливість поїхати на навчання в Петербург (на той час в Києві не було можливості отримати вищу художню освіту, Академія мистецтв з’явилась тільки в 1917 році). Там він стає учнем Іллі Рєпіна (хоча вже давно час змінити транслітерацію на Ріпина, бо Ілля Ріпин – це український художник, родом з козацького роду Ріпа). Саме в цій майстерні Мурашко опановує майстерність портретного живопису та основи реалістичного живопису.
Протягом 1901 – 1903 років Олександр Мурашко подорожує Європою. Такі мандрівки були нормою для митців, можливістю познайомитись з картинами старих майстрів (серед яких чи не найбільше вразив Мурашка іспанець Дієго Веласкес) та побачити нові мистецькі течії. Таким чином, Олександр в Парижі знайомиться з імпресіонізмом, а у Мюнхені з модерном.
В 1906 році картина Мурашка «Карусель» отримує золоту медаль на міжнародній виставці в Мюнхені ( так часто трапляється з «провінційним українським мистецтвом»). Згодом цю картину купить Музей образотворчого мистецтва Будапешта. Ця картина сповнена динамізму.
Через три роки у нього буде персональна виставка з 25 картин у Берліні, Дюссельдорфі та Кельні, а в 1911 – 1912 роках він бере участь у виставках мюнхенського Сецесіону.
Та після такого всесвітнього визнання та карколомної кар’єри, Олександр Мурашко зіткнувся з важкими революційними подіями. В 1917 році Мурашко разом з Георгієм Нарбутом, Федором Кричевським, Михайлом Бойчуком та іншими художниками заснували Українську Академію образотворчого мистецтва в Києві. У Мурашка там була своя майстерня, де він вчив студентів. Йому було лише 44 роки, коли його нахабно і підступно вбили співробітники ЧК (Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем). Офіційною версією ж стало пограбування та бандитський напад. Про ці трагічні події в житті Олександра Мурашка та останні тижні його життя написала в своїх мемуарах його дружина Маргарита Мурашко.
Повертаючись до творчості Олександра Мурашка особливо хочеться відмітити його портрети. Люди, яких він писав, в першу чергу залишались людьми. Це не були парадні портрети, які мали чималу популярність серед знаті в попередні роки. Кінець 19 – початок 20 століття став періодом зміни трактування портретного зображення.
У Парижі Мурашко пише одну з найвідоміших своїх картин «Дівчина в червоному капелюсі» (1903). Це, без сумніву, один з найкращих українських портретів ХХ ст. Картина написана широкими мазками. Чисті червоні кольори капелюха та рум’яна дівчини врівноважуються глибокими чорними тонами її одягу. Пронизливий погляд дівчини буквально заворожує глядачів.
Ще одним прекрасним прикладом портрету Мурашко, є портрет його дружини Маргарити («Портрет Маргарити Мурашко» 1909). Пані Маргарита сидить за столом, вкритим білосніжною скатертиною, вона вдягнена в білу блузу з блакитним відблиском. На задньому фоні вікно, крізь яке можна побачити сад. В цьому портреті читається домашній затишок та неймовірна ніжність до своєї дружини.
В 1905 році Олександр Мурашко пише картину «Зима», де зображує двох молодих людей в кожухах на фоні зимового пейзажу. Картина має український колорит, який був добре знайомий Олександру ще з дитинства.
«Благовіщення» (1909) – одна з найкращих робіт художника. Робота написана під впливом імпресіонізму, який читається в трактуванні світла. Однак, зображення Марії виглядає як справжнісінький портрет. Неканонічним в цій композиції є і те, що Марія стоїть навколішки перед вишивкою (наче вона українка, а не іудейка). Однак, тут варто згадати образ Благовіщення в Софії Київській, де Марія тримає в руці червону нитку. Неймовірне враження картина справляє за рахунок свого жовтого яскравого сонячного світла, яке відіграє роль золотого тла, яке було характерним для мозаїк в українських (та і загалом християнських) храмах.
В 1917 році Мурашко пише «Продавчині квітів». Ця картина близька кожному киянину, який відвідує міські базари навесні, влітку або восени. Це така неймовірно тепла міська історія. Картину однозначно варто подивитись в Національному художньому музеї України.
Більше про картини українських художників можна почитати в статті 10 найвідоміших картин українських художників в блозі арт-студії «Ліхтарик». А спробувати відтворити картини українських та європейських митців власноруч можна на майстер-класах з олійного живопису в затишній художній майстерні «Ліхтарик». Крім того, на всі творчі майстер-класи та лекції з мистецтва ви можете замовити подарунковий сертифікат.
У меня синдром Стендаля сегодня. Утром ходили в Падуанский баптистерий. Смотрели фрески Менабуя. А после обеда у нас было посещение каппелы Скровеньи. Теперь я понимаю , что сделал Джотто для мира. Очень меня все это впечатлило в живую. Привет передала.
Мир прекрасен. Падуя очень понравилась:) спасибо за лекции Света!
Lily Golovchak
Ми на карті
