Картини, які має знати кожна освічена людина

Подзвоніть зараз і замовте

Чи було у Вас хоч раз в житті, що в музеї Ви не розумієте, що бачите? А так, що людина поруч розказує про картину, а Ви відчуваєте себе ніяково, бо не можете підтримати розмову? – Тоді ця стаття для Вас. Я розкажу Вам про найпопулярніші картини та покажу як їх впізнати в музеї.

Ну що ж? Починаємо.

От прийшли Ви в музей, зайшли в зал ренесансного живопису… а тут кровожерні картини, де жінка (зазвичай гарно вдягнена, я б навіть сказала ошатно) відрізає голову симпатичному чоловіку. Біля цієї чарівної, ошатної пані часто є служниця, яка допомагає складати оту відтяту голову в мішок. Що ж це таке? Що за кримінальні хроніки? – А це не кримінальні хроніки, не початок детективної історії. Це епічна історія про мужність та героїзм іудейської жінки на ім’я Юдит. І ніяка вона не злочинниця. Юдит – героїня біблійних сказань, вона не злякалась потужного війська Олоферна (бідолаха, який буквально втратить голову). Юдит вночі вдягла свій найкращий одяг і пішла на полювання. Її метою було звабити Олоферна, відтяти йому голову та принести трофей в свій табір для підняття бойового духу іудеїв. А ще, розрахунок був на те, що військо ворога буде не спроможне вести війну без свого військово начальника. План Юдит спрацював і вона ввійшла в історію абсолютною героїнею. Не так багато є юдейських жінок, які можуть таким похизуватися. 

Ну і що тут можна сказати? Юдит і Олоферн – це класичний приклад біблійної іконографії, який дає можливість проявити художнику багато своїх умінь. А ще – це один з улюблених прикладів іконографії для жінок-художниць. Візьмемо хоча б Артемізію Джентілескі, яка неодноразово зверталась до сюжету «Юдит і Олоферн». Де б ще вона змогла вилити на полотно всю свою образу та ненависть до свого ґвалтівника?!

«Юдит і Олоферн»

Чоловіки-художники теж не цурались історією сміливої Юдит. Караваджо, знаний поціновувач відрубаних голів в живописі згущував фарби над цим сюжетом, акцентуючи увагу на винайденому ним світло-тіньовому моделюванні.

Лишаючи старих майстрів в минулому, звертаю Вашу увагу на даний сюжет у виконанні Густава Клімта. Цей майстер віденської сецесії робить акцент на відкритому еротизмі Юдит, лишаючи голову нещасного Олоферна майже поза увагою.

Але, живопис штука підступна. Особливо в контексті відрубаних чоловічих голів. От подивились Ви «Юдит і Олоферн», зрозуміли сюжет. Йдете далі, а тут прекрасна жінка несе на прекрасній тарілі чоловічу голову. А ще буває таке, що цю таріль з головою презентує іншому чоловіку на троні. Що ж це за оказія? Продовження попереднього сюжету? – Зовсім ні!

«Соломія з головою Іоанна Хрестителя» – ось розгадка такого сюжету. А чоловік на троні – цар Ірод, якому підступна жінка презентує голову майбутнього святого. 

«Соломія з головою Іоанна Хрестителя»

Загалом, в ренесансному мистецтві переважають релігійні та міфологічні сюжети. До міфології я ще повернусь, а ось в християнській іконографії, як Ви уже зрозуміли, є досить цікаві речі. Не іконами єдиними, так би мовити.

Ренесанс не мислимий без Італії, а Італія не мислима без святих покровителів, якими повниться ця славна земля. І, певно, найшановніший святий Італії, Святий Франциск Ассізький. В Ассізі (маленьке містечко в Тоскані) він справжня зірка. А його образ приносить величезні прибутки туристичній галузі (ну добре, приносив до карантинного року). Але, Франциск  дійсно цікавий святий. По-перше, він заснував орден францисканців та не подобався Папі Римському (зазвичай, отакі неугодні Папі святі в католицькій традиції найцікавіші). По-друге, за легендою Франциск розумів мову тварин і птахів, а вони розуміли його. До чого це я? – До популярного сюжету «Франциск проповідує птахам». Зазвичай на картині зображується старець в грубому одязі, підперезаний мотузкою, в оточенні безлічі птахів.

«Франциск проповідує птахам»

У Франциска є і більш сучасний та грізний іконографічний образ – коли він виганяє демонів з Ареццо. Це буквально сюжет для голлівудських блокбастерів. Той самий аскетично вдягнений чоловік на тлі середньовічного муру, здіймає руки до гори і з міста вилітає різноманітного штибу нечисть. Фантастика тай годі.

Ще один шанований святий в Італії – Святий Ієронім. Його можна побачити ледь не в кожному ренесансному залі будь-якого музею. Ще б пак, чоловік ще в п’ятому столітті переклав Біблію на латину. Цим заслужив статус Отця Церкви та покровителя учених та студентів. Тож, якщо Ви вчитесь, то знаєте в кого просити допомоги на сесії.

Як же впізнати Ієроніма? Елементарно! Треба лише знати найпопулярнішу його іконографію. 

По-перше, образ вченого, який сидить за столом та щось читає. Тут головне не сплутати його, скажімо, з Августином Блаженним. Тому шукайте поруч лева (навіть якщо він схожий більше на кішку з гривою). Лев – це вірний знак того, що перед Вами Ієронім. За легендою святий врятував дикого звіра, який віддячив йому по життєвим супроводом. 

«Святий Ієронім»

По-друге, Ієронім полюбляв ходити в пустелю та виганяти з себе гріхи, чи то пак вибивати їх з себе камінням. Отож, якщо перед Вами сивий чоловік б’є себе в груди каменем посеред пустелі, а поруч багато різноманітної живності (жаби, кролі, сови, ящірки – це до слова символи гріхів різноманітних), то будьте певні, що перед Вами саме Ієронім. Ну і шукайте лева для певності.

Мадонну та Ісуса Христа Ви впізнаєте і без мене. Але, нагадаю кілька іконографічних типів, які допоможуть описати словами те, що бачите:

  1. П’єта. Мадонна тримає на руках тіло знятого з хреста сина. Начебто все очевидно, але трактування цієї іконографії суттєво змінюється від середньовічних ікон через скульптуру Мікеланджело до картини Ван Гога.
  2. Таємна вечеря. Скажімо так, не Леонардо єдиним. От Веронезе ледь до рук інквізиції не потрапив через своє трактування сюжету. Караваджо теж до теми підійшов з характерним для нього підходом. 
  3. Христос в будинку Левія. От якщо бачите людей за столом, але атмосфера не як перед розп’яттям, а все наче веселіше – це воно.
  4. Христа в будинку Марфи впізнати легко, бо йому жінка омиває ноги, а стіл накритий скромно (зазвичай є риба, часто ще й дві рибини викладені в формі хреста).
  5. Христос та Фома невіруючий. Сюжет, що змушує заклякнути перед картиною, де чоловік встромляє палець в рану між ребрами Христа. От власне так Фома переконався у воскресінні Ісуса. Через таку перевірку й отримав прізвисько невіруючого.

Переходимо до міфології. Після середньовічної суворої доби тема античності активно відроджується, а разом з темою і сюжети в живопису.

Венерами повниться живописний простір. І якщо з оголеними Венерами, що лежать, все більш менш ясно, то з оголеними жінками, що пливуть в мушлях по безкраїм морським просторам питання можуть виникати. Але, лише якщо не знати міф про народження Венери з піни морської та її першу подорож в мушлі на острів Крит.

Крит, до слова, в міфології та живопису зустрічається дуже часто. Дивіться самі.

Білий бик пливе в морі, а у нього на спині вродлива дівчина. Це сюжет «Викрадення Європи». Бог-громовержець, а ще найбільший ловелас грецької міфології, Зевс обирає подобу бика та викрадає красуню Європу, щоб відвезти її на острів Крит для любовних утіх.

«Викрадення Європи»

З Критом пов’язані й сюжети про лабіринт Мінотавра та рятівну нитку Аріадни. Ну і в продовження – трагічна історія про нещасне кохання Аріадни, яка врятувала Тесея від кровожерного Мінотавра, а він її кинув. Проте, історія таки з хеппі ендом. Красуню Аріадну від смерті рятує Вакх і це вже зовсім інша живописна історія.

Ще трошки не очевидного розкажу Вам. Зевс та його образи – це окрема тема. Якщо з давньогрецької міфології прибрати його романтичні пригоди, то майже нічого не лишиться. Жартую, звісно. З викраденням Європи розібрались. Пішли далі.

«Даная та золотий дощ», де Зевс виконує роль золотого дощу. Закохався володар Олімпу вчергове та вирішив бути оригінальним і прийти до коханої у вигляді золотого дощу. Тож, якщо на картині оголена жінка на ліжку, а з неба на неї падає золотий дощ, то знайте, що то Зевс такий. Ще одне трактування дощу може бути у вигляді золотих монет для служниці. Так є на картині Тіціана.

«Даная та золотий дощ»

Ще одні походеньки Зевса пов’язані з перетворенням у лебедя. Трактування сюжету лебедя та Леди зазвичай відрізняється більшим еротизмом у зображенні художниками. Від цього зв’язку народилась Єлена Прекрасна, через яку почалася Троянська війна.

А тут ще один троянський сюжет – «Лаокоон з синами», що активно використовувався і в античності і в Ренесансі та бароко. Суть в тому, що чоловіка затягує в море чудовисько, а сини його намагаються врятувати. Цей бідолаха – Лаокоон – єдиний житель Трої, хто не повірив у надійність та безпечність троянського коня. 

Сімейне життя Зевса та Гери варто багато серійного серіалу. Чого тільки вартує історія з незаконнонародженим сином громовержця – Гераклом, якому батько хотів подарувати безсмертя. І от є ж наче очевидний варіант – стукнути своїм жезлом та прийняти вольове рішення. Але у греків не все можуть боги. Тож Зевс вигадує карколомний трюк, який потім виллється в сюжет «Молочний  (чумацький, але в даному контексті така назва не розкриває суть) шлях». Тож, наймогутніший бог Олімпу прикладає новонародженого Геракла до грудей Гери, щоб дитина попила молока богині сімейного вогнища та отримала безсмертя. Та малий був героєм з дитинства і кусає свою годувальницю. Гера відштовхує малюка, а її молоко розливається на небі, де з кожної краплинки народжується зірка. Прекрасна історія, яку треба знати, щоб зрозуміти, що бачиш на картині.

Ну і в продовження теми Геракла, його дванадцять подвигів безперечно широко представлені в живописній традиції, особливо барочній. Всі подвиги з ілюстраціями я детально розбираю з дітьми в курсі «Міфи та малювання».

«Горгона Медуза»

Окремої уваги заслуговують картини з відрубаною головою (дались художникам ці голови, еге ж?) в якої замість волосся змії. Це Горгона Медуза. Сувора була істота, яка перетворювала на камінь всіх і кожного, хто на неї дивився. Та і вона не витримала натиску грецьких героїв. Зазвичай її зображують вже з відсіченою головою на круглій основі, що схожа на щит. Власне на щиті її голова і покоїлась після відсічення.

Сподіваюсь, що пролила Вам трохи світла на живописні традиції. Більше про популярні сюжети я розказую в онлайн курсі «Історія європейського мистецтва».

Зробіть приємне своім близьким – подаруйте сертифікат на майстер-класи або лекції арт-студії Ліхтарик

Залишити заявку

    Найближчі майстер - класи
    Подивитися весь календар >>
    Відгуки наших клієнтів
    Як нас знайти

    Ми на карті

    Напишіть нам