Центр Жоржа Помпіду – це національний центр мистецтва і культури імені Жоржа Помпіду. Найбільший центр сучасного мистецтва у Франції і один з найбільших у світі. Цей центр створений за ініціативою французького президента. Жорж Помпіду (1911 – 1974) – це французький прем’єр-міністр за часів президенства Шарля де Голля і президент Французької республіки (1969 – 1974).
Жорж Помпіду був з родини вчителів, сам отримав філологічну освіту, а згодом закінчив Вищу школу політичних наук. Викладав літературу в паризькому ліцеї Генріха IV.
В 1969 році Помпіду оголосив курс на технічну модернізацію економіки Франції. Але, і його любов до мистецтва, знайшла вираження в створенні культурного центру, який згодом стане одним зі знакових центрів на туристичній мапі Парижу. В конкурсі на створення архітектурного проекту майбутнього культурного центру прийняли 681 учасника з 50 країн світу. Оцінювало проекти міжнародне журі. Виграли конкурс Ренцо Піано, Джанфранко Франчіні та Річард Роджерс, які запропонували будівництво скляної будівлі в формі паралелепіпеда.
Наразі центр готується до масштабної реконструкції. Центр Помпіду буде закритий з 2025 по 2030 роки і має розширитись до 20 тисяч квадратних метрів. Для розширення Центру йому віддадуть територію старого автобусного парка.
Історія Центру Помпіду почалась в 1977 році за ініціативи президента Франції, який вирішив віддати досить велику ділянку землі під будівництво культурного центру. Загалом, під час правління Помпіду Франція мала значний економічний розвиток, в країні був період значної технічної модернізації.
Центр Помпіду включає в себе окрім виставкових залів бібліотеку та концертні зали. За задумом архітекторів частина конструктивних елементів мала бути винесена за межі будинку. Таким чином корисна площа виставкових залів ставала більшою. В процесі будівництва, було вирішено, що зовнішні конструктивні елементи треба розфарбувати в різні кольори. Обраними були червоний, жовтий, синій, білий та зелений. Це зробило будівлю ще помітнішою в місцевому ландшафті.
Центр Помпіду відкривався з різкою критикою французів. Тут можна згадати як відкривалась Ейфелева вежа і відомий анекдот тих часів: Начебто місцеві аристократи дуже любили обідати в ресторані на вершині Ейфелевої вежі тільки через те, що це було єдине місце, звідки саму вежу було не видно.
Оскільки Центр Помпіду займає майже квартал, а його архітектурне рішення суттєво контрастує з традиційною паризькою забудовою, то не дивно, що споруда довжиною 166 метрів та висотою 42 метри викликала такий резонанс. Однак, якісний менеджмент та цікаві виставки зробили Центр Помпіду одним з найвідвідуваніших місць Парижа на ряду з Лувром та вже згадуваною вище Ейфелевою вежею.
Та окремо слід зауважити якими епітетами французька преса «вітала» новий культурний центр. Le Monde називала будівлю архітектурним Кінг-Конгом, архітектурним переворотом та актом наруги над містом.
Національний музей сучасного мистецтва, який знаходиться в Центрі Помпіду налічує понад шістдесят тисяч експонатів, серед яких живопис, скульптура, фотографії, відео та дизайнерські роботи. В цей музей були передані роботи Пікассо, Матісса, Модільяні та інших видатних художників ХХ ст., які раніше зберігались в інших музейних комплексах Парижа.
Особливе місце в Центрі Помпіду займає публічна бібліотека, яка розміщена на цілих трьох поверхах Центру. Такі бібліотеки при музеях мають бути відкритими. Бо це дає можливість більшій кількості людей отримати доступ до літератури.
Крім відкритої бібліотеки, Центр Помпіду має велику кількість художніх майстерень та проводить активну освітницьку діяльність. Тут часто проходять кіно покази, лекторії та майстер-класи для дітей. Це дуже правильне місце для знайомства з сучасним мистецтвом, поясненням мистецтва дітям та залучення малечі до музейного та творчого світу.
Так як і будь-яка важлива міська споруда, Центр Помпіду має продуманий простір перед собою. Південний фасад споруди виходить на площу композитора Ігоря Стравінського (до речі, рід якого походить з Волині), в центрі якої знаходиться музичний фонтан Стравінського з скульптурами, які рухаються під натиском води в такт музики композитора.
До пандемії 2020 року Центр Помпіду щороку відвідували до 6 млн. людей. В пікові дні комплекс відвідували до 80 тисяч людей в день.
Більше про найбільші музеї світу та історію мистецтва можна дізнатись на лекціях в арт-студії «Ліхтарик». А відчути себе митцем можна на майстер-класах з живопису або гончарства в затишній студії «Ліхтарик» в Києві.
Замовляйте подарункові сертифікати на майстер-класи та лекції з історії мистецтва офлайн в Києві та онлайн, знайдіть ще одне цікаве місце куди піти в Києві та долучайтесь до мистецтва і творчості разом з арт-студією «Ліхтарик».
У меня синдром Стендаля сегодня. Утром ходили в Падуанский баптистерий. Смотрели фрески Менабуя. А после обеда у нас было посещение каппелы Скровеньи. Теперь я понимаю , что сделал Джотто для мира. Очень меня все это впечатлило в живую. Привет передала.
Мир прекрасен. Падуя очень понравилась:) спасибо за лекции Света!
Lily Golovchak
Ми на карті
